5 травня 1836 року народився Сидір Воробкевич

589

Сьогодні, 5 травня виповнюється 182 роки з дня народження Сидора Воробкевича – відомого українського письменника, композитора, музично-культурного діяча з Буковини, що зробив величезний внесок у духовно-культурний розвиток України.

Про це інформує Почесний Консул Держави Ізраїль у Західному регіоні України Олег Вишняков на своїй Facebook-сторінці.

“Друзі! Цього дня 181 рік (ред. – вже 182) назад народився Сидір Воробкевич – український письменник, композитор, педагог, священник, редактор та навіть художник. Як ми з вами знаємо, талановита людина – талановита в усьому. Навіть доволі критичний у своїх судженнях Іван Франко казав про Воробкевича, що він « один із перших жайворонків нової весни нашого народного відродження». Його праця зіграла вагому роль для створення чергового витку духовного розвитку українців.

Сидір Воробкевич народився 5 травня 1836 року в Чернівцях. Його батько був вчителем філософії і богослов’я. Мати хлопця померла дуже рано, у 24 роки (у 1840 році). Коли Сидору не було ще 10, на той світ відійшов і батько. Хлопчика, його брата Григорія та сестру Аполонію взяв на виховання дідусь-священик Михайло та бабуся Параскева. Бабуся стала першою вчителькою хлопців – вона учила їх любити рідну мову, пісню та народ. Вона співала для діточок, розповідала казки та оповідки. Дідусь натомість розказував про козаків. Не дивно, що з таким вихованням і Сидір, і його брат виросли у відомих громадсько-культурних діячів.

Сидір навчався у школі, після чого вступив до гімназії та духовної семінарії. Там він зрозумів, що найбільше любить музику та малювання, а ще – складати вірші. Крім цього, він багато чого вчився сам – вивчав основи музичної грамоти, іноземні мови, збирав фольклор та пісні, малював.

Після закінчення навчання взяв шлюб з Леонтиною Бендовською, став священником та служив у різних селах, де вивчав український народ та продовжував збирати його культурні особливості.

Перші вірші Сидора з’явилися у 1863 році, у збірнику «Галичанин» вийшли 5 його віршів під назвою «Думки з Буковини». Їх сприйняли дуже тепло.

Пізніше він здобув музичну освіту у Віденській консерваторії. Після чого – повернувся у Чернівці, був викладачем музики і співів.

Цікаво, що саме Сидір Воробкевич був одним із перших творців української оперети. Він написав лібрето й музику до оперет: «Вуйко Каспар», «Пані молода з Боснії», «Козак і бандурист», які були успішно презентовані театром «Руська бесіда», та навіть змогли витіснти низькопробні переробки західноєвропейських оперет.

Сидір Воробкевич надзвичайно підтримував українську мову та пісню. Він видав єдиний на Західній Україні «Співаник для шкіл народних», де було 129 пісень, серед них народні пісні та твори на вірші відомих український поетів.
Власний доробок Воробкевича теж був великим – 250 пісень, десятки інших музичних творів, тисячі літературних творів… Сидір був одним із засновників українського громадсько-культурного товариства «Руська бесіда», довгий час його очолював.

За життя його твори друкували неохоче, перший невеликий збірник видали у 1901 – за редакцією Івана Франка.

Помер відомий український діяч 19 вересня 1903 року у Чернівцях, там же його й поховали.

Друзі! Ми дуже мало знаємо про таких людей як Сидір Воробкевич – які докладали максимум зусиль для того, щоб українська мова, пісня та фольклор залишилися навіки вписаними в історію країни та розквітали з часом. Тому відкриваймо для себе незнані сторінки української історії!”, – пише Олег Вишняков.