5 неймовірно гарних каньйонів нашої країни

1029

Щоб насолодитися красою природи, зовсім не треба далеко їхати. Україна тішить не лише добрими людьми, але й мальовничими місцями, в числі яких п’ять особливих каньйонів. Пропонуєм відвідати.

Південнобузький каньйон

Одне з кращих місць для сплаву. Місцеположення – ділянка річки Південний Буг, від околиці міста Первомайськ до села Олександрівка (Миколаївська область, 320 км від Києва).

фото з ho4uvpohod.com

фото з ho4uvpohod.com

Дністровський каньйон

Найбільший каньйон в Україні. Тут річка постійно петляє, тому перед туристами щогодини відкривається інший краєвид. Сплав по річці можна поєднати з оглядом пам’яток на берегах (наприклад, Червоноградський замок і Джуринський водоспад). Звичний маршрут для сплаву – від с. Лука до с. Устечко.
Фото з zz.te.ua

Фото з zz.te.ua

Смотрицький каньйон

Місцеположення – місто Кам’янець-Подільський. Найкрасивіша його ділянка розмістилася між містом і славнозвісною фортецею. Глибина сягає 50 метрів. Довжина усієї ущелини – близько дев’яти кілометрів. Водний туризм тут не розвинений, так як береги річки досить захаращені, зате стіни каньйону дуже люблять скелелази.

Фото - http://io.ua

Фото – http://io.ua

Буцький каньйон

Розмістився на Черкащині. Річка Гірський Тікич. Ущелина має глибину до 30 метрів і довжину – 2,5 кілометри. Найкрасивіша частина знахоиться трохи нижче від водоспаду Вир. Щоб сюди дістатися, треба доїхати тарсою Київ-Одеса до міста Жашків, потім через Охматів – до потрібного мосту. Цей каньйон відомий як серед любителів сплавів, так і серед прихильників наметового таборування.

Фото -norely.livejournal.com

Фото -norely.livejournal.com

Тетерівський каньйон

Знаходиться під Житомиром. Ширина цього каньйону змінюється, у верхів’ях – від 20 метрів, знизу – до 90 метрів. Вільні від води частини каньйону користуються популярністю у скелелазів. Сплав у самому каньйоні не складний, але на іншій ділянці річки Тетерів часто зустрічаються пороги, які змушують новачків добраче нервувати.

Фото - з bioweb.lnu.edu.ua

Фото – bioweb.lnu.edu.ua

За матеріалами Сома