Восени, коли довкола потроху блякнуть кольори, а настрій занепадає, завжди хочеться чогось енергійного та яскравого
Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов. Позивний “Бандерас”. – Х.: Фабула, 2018
За цим воєнним детективом вже знято кінодраму, міжнародна прем’єра якої відбувалася в Торонто, а в Україні показ відбувся у жовтні. За сюжетом, збудованим на реальних подіях, історія, яка сталася у вересні 2014 року, коли було скоєно теракт, головні герої розслідують знищення маршрутки з пасажирами, яке відбулося за наводкою диверсанта-шпигуна. В результаті розслідування з’ясовується, що інформував ворога військовослужбовець української армії. Зокрема в записці, що потрапила до героя роману, говорилося, що інформатор перебуває на одному з блокпостів, і на одному теракті не зупиниться. Слід додати, що роман продовжує тему АТО саме на правдивих фактах, і не лише на передовій, але й серед військових, де трапляються не лише геройства, але й побутові конфлікти. “- Ідіть до дупи з вашим перемир’ям! Костяна вбили, а всім по барабану! — прокричав Колян, коли його спустили до зиндана, і зробив відчайдушну спробу видертися нагору. У мить, коли йому це майже вдалося, рука зірвалася, і Колян скотився до ями. – Відпочинь, аватаре! – владно наказав підлеглому Купол. – От сепари попруть, а де захисники? В ямі! – зі злістю озвався десантник, не бажаючи визнавати свою провину”.
Пітер Воттс. Сліпобачення. – К.: Видавництво Жупанського, 2018
Цей роман – найвідоміший і найважливіший твір автора, по суті, його головний і вершинний здобуток. За сюжетом, все відбувається наприкінці ХХІ сторіччя, коли й без того зубожіле людство стикається ще з однією глобальною проблемою. Насправді це «всього лише» контакт з іншою цивілізацією. Утім, сама ця проблема полягає в тому, що землян розглядають впритул, а сам контактуючий не виходить на зв’язок і не з’являється на очі. І не тому що це якась зарозуміла раса, істота чи інопланетна популяція пихатих істот, а просто через те, що зір для них нічого не значить. Те, чим дорожить людство, покладаючись як на єдиний інструмент сприйняття та ідентифікації, для інопланетян позбавлене будь-якого сенсу. Таким чином, контакт відбувся лише «в одні ворота», оскільки прибульці, відвідавши Землю й щось для себе зрозумівши та звікувавши “в центр”, без будь-яких причин покинули планету. І тепер їм назустріч летять земляни, щоб зрозуміти, яку саме інформацію про них отримали непрохані гості та чим це може усім нам загрожувати у майбутньому.
Юрій Винничук. Сестри крові. – Х.: Фоліо, 2018
За сюжетом цього пригодницького роману від головного містифікатора міста Лева, дія відбувається на українському корсарському судні, грозу іспанських галеонів. Головна героїня, яка вимандрувала з попереднього “Аптекаря” цього автора, переодягнена в хлопця, щоб потрапити на корабельну службу, а також заради помсти, адже вбито її рідну сестру. Також розвивається паралельна “міська лінія”, в якій бернардинський монастир у Львові став сховищем для “Біблії диявола”, на яку полюють одразу кілька зацікавлених осіб – від Папи Римського до шведської королеви, і кожен будь-що-будь прагне її отримати. Історична ж лінія в романі розвивається завдяки черговій містифікаторській ідеї автора роману, а саме – найманих козаків на службі дона Хуана, іспанського принца, а також “Сестрам святої крові”, таємничому ордену, який і вимандрував у назву та обкладинку роману. Читачів чекають карколомні пригоди, вбивства, бойовища на суші та на морі, які розгортаються в контексті маловідомої сторінки в історії Галичини 1648 року – обороні Львова від наступу війська, яким командує славний гетьман Богдан Хмельницький.
Юлія Чернінька. Лицар Смарагдієвого Ордену. — К : Саміт-Книга, 2018
Ця книжка чудово вписується в традицію підліткової літератури, причому як класичну, так і сучасну. За своїм колоритом вона нагадує “Трьох товстунів” Олеші та “Кондуїт і Швамбранію” Кассіля, а також “Зоряний пил” Філіпа Пулмана. За сюжетом, у середньовічному місті, що знаходиться у паралельному світі, давно вже встановлені дивні правила, його мешканці живуть під тиском вічного страху, несправедливості, жорстоких законів. Здавалося, ніщо не врятує далеке королівство, аж ось у нашому сьогоденні народжується хлопчик, і знову ми опиняємося віч-на-віч з біблійним сюжетом, адже це не єдиний символ у повісті. Так, наприклад до стародавнього Люмберну (мало не Лембергу) має прилетіти Лицар, який звільнить місто від влади Великого Магістра. Нічого не нагадує? Тоді краще прочитати все до переможного кінця. Тим паче, коли стиль письма підкорює своєю вправністю. “Небо було ясним і зоряним. Подорож видалася захоплюючою і неймовірно красивою Норіс із побратимами-розбійниками сиділи на мішках з тирсою і майже не розмовляли. Кожен думав про своє. Усі вони не за власною волею зійшли на шлях розбійництва. Більшість із них були втікачами-каторжниками, що переховувалися від тюремних галер у морі, хтось переховувався від брехливого люмбернського суду, хтось — від ворогів. У цю чудову зоряну ніч чоловіки згадували рідні домівки, своїх покинутих дружин, дітей і стареньких батьків. У більшості з них сім’ї залишилися у Люмберні, і тепер, якщо Смарагдієвий Лицар здобуде перемогу над Магістром, у кожного з них з’явиться шанс повернутися в рідну домівку”.
Леся Воронина. Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру. – Х.: Ранок, 2018
Черговий бестселер від відомої авторки – це іронічний детектив про суперагента 000 на ім’я Григорій Мамай, в якому всі складові захоплюючого чтива: погоні, перестрілки, любовна інтрига. Але найбільше вправний герой цієї історії про золотого кенгуру нагадує Жана-Поля Бельмондо у фільмі “Чудовий” – такого самого іронічно-пародійного творіння, яке висміює шпигунський жанр у масовій культурі. Натомість авторка цього детективу пропонує гумор добрий і м’який, хоча, деякі місця нагадують крутий кіносценарій, в якому забуто про нудні «описи природи», і на перший план виведено самий лише екшн, і це тільки на користь яскравому детективному чтиву. “Та в цю хвилину сталося непоправне. Суперагент відчув, що задихається. Він судомно втягував повітря, та крізь дихальну трубку не просочувалося й ковтка кисню. Гриць зрозумів, що коли не діятиме рішуче й швидко, то захлинеться морською водою й каменем піде на всїяне перловими мушлями й гіллястими коралами дно. І лише гігантські черепахи, драглисті медузи та миготливі рибки стануть свідками його передчасної загибелі… – Спливай на поверхню та скинь оцю погань! – гаркнув внутрішній голос, і Суперагент не став з ним сперечатися. Не було часу. Він рвучко скинув маску з трубкою і пожбурив її геть”.
Джерело: Еспресо
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини