Народився Всеволод Нестайко 30 січня 1930 року у Бердичеві. Про те, що малий буде писати натякала сама доля…
Акушер, старий єврей, прийнявши пологи, сказав породіллі (матері малюка Нестайка): «У вас, здається, з’явився майбутній письменник!».
Річ у тім, що жінка так захопилася творчістю Ремарка, перебуваючи в пологовому, що закрити книгу її змусили тільки власні пологи.
Батько Всеволода був колишнім «січовим стрільцем», коли хлопцю виповнилося 3 роки – про це дізналися в НКВС.
Голову родини репресували. Ця трагедія надзвичайно вплинула на сім’ю. А ще – Голодомор, який тоді ширився українськими землями.
Мати, у пошуках кращої долі, вирішила відвезти Всеволода із сестрою до Києва. Вона знайшла роботу в одній зі шкіл міста. У тій самій школі родина і ночувала, власного житла у Нестайків не було.
Наперекір обставинам, Всеволод закінчив навчання зі срібною медаллю. Після школи вступив до Київського університету ім. Шевченка.
Ще студентом Нестайко починає працювати коректором в дитячому журналі “Барвінок”. Там і сам друкується.
Після закінчення навчання в університеті, працює в журналі “Дніпро”, видавництві “Молодь”. Потім стає завідувачем видавництва дитячої літератури “Веселка”. А в 1956-му побачила світ його перша книжка “Шурка і Шурко”.
Про свою пристрасть писати для дітей і про дітей Всеволод Нестайко казав так:
«Коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати… Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше».
У інтерв’ю Всеволод Нестайко неодноразово згадував, що уява та казкові сюжети допомагали йому зберігати оптимізм у “темні” часи.
Нестайко пішов із життя 5 років тому,16 серпня 2014. Йому було 84 роки…
За матеріалами: Oleg Vyshniakov / Олег Вишняков