27 років тому над Верховною Радою підняли жовто-блакитний прапор

84

Лише на дванадцятий день незалежності України над куполом Верховної Ради підняли синьо-жовтий стяг.

Відповідну постанову депутати ухвалили лише з третьої спроби після погрози Леоніда Кравчука подати у відставку. Проте згодом маніфестанти ледь не штурмували будівлю парламенту, коли поруч із синьо-жовтим побачили прапор УРСР.

Тисячі українців з вигуками “Ганьба!” прорвали кордон міліції. Ще мить і натовп опинився б усередині, – повідомляє ББС Україна.

У вікні другого поверху з’явився народний депутат Дмитро Павличко, який жестами пояснював, що червоно-синій прапор спустять.

Після цього він разом з Левком Лук’яненком, Романом Лубківським та іншими депутатами пішли до кабінету голови Верховної Ради і повідомили про ситуацію. Леонід Кравчук довго не зволікав.

“Сесії вже не було. Депутати розійшлися. Кравчук, – треба віддати йому належне, на свій страх і ризик вирішив зняти прапор УРСР”, – розповів Володимир Яворівський, депутат першого скликання.

Референдум про прапор

Вперше підняти синьо-жовтий прапор над куполом парламенту запропонував Василь Червоній.

На вечірній сесії 24 серпня він радив: спочатку прийняти акти про державну незалежність та про денонсацію союзного договору, по-друге, проголосувати постанову про національний стяг, а потім перейти до розгляду інших надважливих справ. Однак, того дня синьо-жовтий прапор лише внесли до зали засідань.

Це питання повторно ініціював Володимир Яворівський на сесії 4 вересня. Депутат прочитав власний проект постанови про підняття над Верховною Радою “національного історичного синьо-жовтого прапору”.

На перехідний період депутати домовилися не змінювати юридичного статусу прапору УРСР: до проведення референдуму про державну символіку червоно-синій залишатиметься “державним”, а синьо-жовтий визначили, як “національний”.

Почалася дискусія, під час якої демократи, посилаючись на світовий досвід, переконували: долю прапору повинні вирішувати парламентарі, а не громадяни.

На що Леонід Кравчук відповів, що це суперечитиме постановам прийнятим раніше і додав: йдеться лише про підняття національного прапору поряд із державним, як це вже зроблено скрізь, навіть у Львівській області.

Він поставив питання на голосування. Рішення підтримало лише 205 депутатів.

Українці відстають

Фото з відкритих джерел

У перші дні незалежності навколо Верховної Ради постійно збиралися тисячі українців з різних областей та міст. Вони уважно слухали трансляцію сесії через гучномовці. Для них питання про національний прапор було принциповим.

Після невдалої першої спроби Леонід Кравчук пояснює формулювання тексту, закликає депутатів повернутися до зали і взяти участь у переголосуванні. Однак, через декілька хвилин рішення вдруге не набере необхідної кількості голосів.

Голова збирався перейти до розгляду наступних питань, але у залі розгорнулися дебати. Зокрема, демократи звертали увагу на історичне та політичне значення рішення.

Іван Драч зазначив, що українці запізнюються, адже національні прапори вже підняті над парламентами інших республік. Він нагадав також про людей на вулиці і наголосив: парламентарі можуть спровокувати кровопролиття.

Далі виступали інші депутати. Хтось закликав почекати з рішенням аби порадитися з виборцями, а хтось вкотре наголошував на важливості підняти прапор вже.

Серед інших, особливо переконливим став виступ росіянина Володимира Сметаніна, який підкреслив, що гордиться своєю батьківщиною, де врятували демократію, але водночас, не може збагнути, чому українці сперечаються та зволікають.

Під кінець обговорення виступив Василь Санін, заступник начальника внутрішніх військ МВС СРСР по Україні і Республіці Молдові, який також закликав підтримати постанову.

Його промову Леонід Кравчук підсумував так: “Якщо вже після промови найінтернаціональнішої організації – Радянської Армії – ми не проголосуємо, то мені залишиться єдине – подати у відставку!”

“Був налаштований рішуче. Я знав, що з пилу жару Верховна Рада не проголосує за відставку… Це була моя одна із рішучих заяв, щоб пришвидшити, спонукати депутатів”, – розповів потім Леонід Кравчук.

Двобій прапорів

О 18 годині українці навколо парламенту побачили, як на куполі опускається червоно-синій прапор. Невдовзі у небо підняли два стяги: червоно-синій та синьо-жовтий, що викликало надзвичайне обурення у присутніх.

Леонід Кравчук після розмови з депутатами дав розпорядження спустити прапор УРСР. Біля стін Верховної Ради почалося справжнє свято: натовп підкидав депутатів Дмитра Павличка, Ярослава Кендзьора, Левка Лук’яненка, присутні співали “Ще не вмерла Україна!” та виголошували пафосні промови.

Через два тижні Президія Верховної Ради надала синьо-жовтому стягу статус офіційного, а через декілька місяців парламентарі прийняли постанову про державний прапор.

Синьо-жовтий прапор без референдуму остаточно означив початок нової держави.

Олексій Бухало
Джерело: Волинські новини