Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а 24 серпня 1991 року відбулося фактично не здобуття, а відновлення незалежності. Тому 22 січня важливо відзначати і як День Соборності, і як День Першої Незалежності.
- 22 січня 1918 року – проголошення незалежності Української Народної Республіки;
- 1 листопада 1918 року – день “Листопадового чину”, українського повстання у Львові, за результатами якого постала Західно-Українська Народна Республіка;
- 22 січня 1919 року – проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки;
- 15 березня 1939 року – проголошення незалежності Карпатської України;
- 30 червня 1941 року – проголошення Акта відновлення української державності;
- 16 липня 1990 року – ухвалення Декларації про державний суверенітет України;
- 1 грудня 1991 року – Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року.
Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців — понад 30 тис. осіб.
У 71-у річницю Акта злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель та знак ушанування подій Української революції. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова.
Джерело: ukrinform.ua
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини