17 квітня виповнюється 80 років з дня розстрілу кримськотатарської інтелігенції

524
Фото: QHA

Підготовка до репресій проти представників інтелігенції кримськотатарського народу почалася ще в 1936 році

Кримськотатарські діячі культури Осман Акчокракли і Усеін Боданінський

17 квітня 1938 року вважається чорним днем ​​в історії кримськотатарського народу, повідомляє QHA.

Протягом трьох днів кати НКВС розстріляли десятки найяскравіших кримськотатарських громадських діячів, вчених і представників політичної еліти. Перед розстрілом чекісти провели «судові засідання», які тривали не довше 20 хвилин.

Всі представники інтелігенції проходили по кримінальних справах як зрадники Батьківщини і прихильники антирадянського режиму. Їх звинувачували в шпигунстві і націоналізмі.

Підготовка до репресій почалася ще в 1936 році, коли заарештували письменника Джафера Гафарова, а потім вченого і поета Бекіра Чобан-Заде.

Сталінські репресії були черговою спробою комуністичного режиму позбавити голосу кримськотатарський народ.

До цих пір більшість даних про ті часи були засекречені і не було встановлено, скільки представників кримськотатарської інтелігенції загинуло за три дні. Також, не було відомо, де поховані їхні тіла.

Серед розстріляних були громадський діяч, письменник, голова Першого Курултаю кримськотатарського народу Асан Сабрі Айвазов, письменник, педагог Осман Акчокракли, перший директор Бахчисарайського палацу-музею, етнограф Усеин Боданінський, мовознавець і педагог Яг’я Байрашевський, колишній нарком землеробства Сулейман Идрисов, поет і філолог Абдулла Лятіф-заде, редактор, публіцист, громадський діяч Мамут Недім, голова Кримського уряду в 1929-1937 роках Абдураїм Самедінов, голова Центрального виконавчого комітету Кр МСКО АРСР Ільяс Тархан і багато інших.

Щорічно до російської окупації в Криму проводили молебінь в пам’ять про загиблих 17 квітня 1938 року представників кримськотатарської інтелігенції.