11 Дільниць Великого Львова, або як німці змінили місто

4103

Чи знаєте ви хто і коли приєднав Сихів, Кривчиці і Козельники  до Львова? А хто запланував розвиток міста у напрямку Лисиничі, Винники, Кам’янопіль і Підбірці? Гадаю, що для вас, як, зрештою, і для мене стане справжнім відкриттям, що це зробили німці ще у далекому 1943 році. Статтю під назвою “11 Дільниць Великого Львова. Новий поділ міста на дільниці” знаходимо у Львівських вістях” від 24 лютого 1943 року. Подаємо її повністю зі збереженням стилю і особливостей написання.

У зв’язку зі створенням Великого Львова, що сталось завдяки прилученню 22-ох сусідних сільських громад (а цьому одної міської — Винник), заіснувала потреба перевести зміни адміністраційної території міста Львова. В місці дотепер існуючих 4-ох Дільницевих Урядів, які з днем 31-го січня 1943 р. розв’язано, створено з днем 1-го лютого ц. р. 11 Дільницевих Урядів. Колишні чотири дільциці, які покривались із совєтськими районами, заступлено тепер 7-ма дільницями, 4 інші дільниці створено на терені прилучених громад.

Корпус заводоуправління, 1940-і рр.
Львівський хімічно-фармацевтичний завод. Корпус заводоуправління, 1940-і рр. (вул. Опришківська, 6/8, на місці лікувального закладу Кисельки)

Першу дільницю (Середмістя — Штадтмітте) творить середмістя, якого границі визначують вулиці Анни, Ветеранів, залізничний насип, дорога Кисельки, Кайзервальд, Антона, Ґловінського, Сакраменток, Широка, Академічна, Фридрихів, Поштова, Семінарійна і Панська (Красіцьких). Дільницевий Уряд приміщений при вул. Довгій (Ру- товського) ч. 10, тел. 222-93.

Вулиця Академічна (тепер – проспект Шевченка), початок XXст.
Вулиця Академічна (тепер – проспект Шевченка), початок XXст.

Другу дільницю (Кайзервальд) замикають вулиці Ґловінського, Антона, Куркова з однієї сторони, вулиці Пекарська, Петра і Павла і Погулянка з другої сторони та границі Кривчиці—Лисиничі та Кривчиці—Сороки. До цієї дільниці влучена громада Кривчиці. Дільницевий Уряд приміщений при вул. Пекарській ч. 17. тел 281 – 83

Вулиця Зиблікевича
Вулиця Зиблікевича

Третю дільницю (Квелленберг) замикають вулиці Широка, Охоронок, Пекарська, Петра і Павла, Погулянка з однієї сторони та Романовича, Зиблікевича, Пруса, Дверницького, Ґродинського з другої і границі Сихів—Пасіки. Сихів— Зубра і залізничний шлях Львів— Станиславів. До цієї дільниці належать Сихів і Козельники. Дільницевий Уряд при вул. Вермахту (Баторія) ч. 33.

Вид на Кастелівку з Вулецької гори, 1960 роки
Вид на Кастелівку з Вулецької гори, 1960 роки

Четверту дільницю (Стрийський парк) замикають вулиці Поштова, Фридрихів, Зибликевича, Гродинського з однієї сторони та Коперника і Вулецька з другої. Вона сягає до залізничого шляху Львів— Станиславів. Дільницевий Уряд при вул. Софії ч. 18, тел. 139 05.

Німецькі частини на марші по вул. Городоцькій
Німецькі частини на марші по вул. Городоцькій

П’ята дільниця (Політехніка — Гохшулє) лежить між вулицями Семінарійною, Коперника, Вулецькою та Віденською (Городецькою), Княжою, Любінськоку дорогою та сягає до границь Скнилів—Басівка і Скнилів—Зимна Вода. До цієї дільниці зараховано Скнилів і Скнилівок. Дільницевий Уряд при вул. Томи 18. тел. 202-57.

Головний залізничний вокзал Львова. Фото початку 40-х років ХХ століття
Головний залізничний вокзал Львова. Фото початку 40-х років ХХ століття

Шосту дільницю (Головний Двірець — Гавптбангоф) окружують вулиці Ветеранів, Анни, Віденська, Княжа, Любінська дорога, Віденська. Вона обіймає терен на північний схід і на південний схід від залізничого шляху Головний Двірець—Підзамче. Дільницевий Уряд приміщений при пул. Західній (Янівській) ч. 11а, тел. 283-64.

Перші дні німецької окупації, на задньому плані - Замарстинівська тюрма. Фото 1941 року
Перші дні німецької окупації, на задньому плані – Замарстинівська тюрма. Фото 1941 року

Сьома дільниця (Замарстинів — Зоммерштайн) лежить між дорогою Кисельки, залізничим шляхом Головний Двірець—Підзамче і Підзамче—Личаків і сягає до давнішої границі міста. Туди належить Голосько Велике. Дільницевий Уряд приміщений при Театральній площі ч. 14, тел 206-53.

Винники, початок ХХ ст.
Винники, початок ХХ ст

Восьму дільницю (Винники—Вайнберген) творять Лисиничі і Винники Каменопіль і Підбірці. Дільницевий Уряд приміщується у Винниках при Головній вулиці.

Станція Зимна вода біля Львова. 1890-ті рр
Станція Зимна вода біля Львова. 1890-ті рр

Дев’яту дільницю (Зимна Вода — Кальтвассер) творять громади: Білогорща, Зимна Вода, Зимнавідка, Рудно і Конопниця. Дільницевий Уряд приміщується у Зимній Воді, у віллі „Ясній”.

Брюховичі, головна алея. Фото 1913 року
Брюховичі, головна алея. Фото 1913 року

Десята дільниця (Міський ліс — Штадтвальд). Це Баторівка, Рясна Польська, Рясна Руська та Брюховичі. Дільницевий Уряд у Брюховичах.

Збоїська. РІчка Полтва. Вулиця Липинського, 1960-ті роки вул.Промислова (міст на фото)
Збоїська. РІчка Полтва. Вулиця Липинського, 1960-ті роки вул.Промислова (міст на фото)

Одинадцята дільниця (Над Полтвою — Ам Пелтсв) — це колишні громади Збоїська, Малехів, Сороки та Ляшки Дільницевий Уряд у Малехові

Львів. Куб з чашею для факела 1942р., період нацистської окупації. (біля Оперного театру)
Львів. Куб з чашею для факела 1942р., період нацистської окупації. (біля Оперного театру)

В кожному Дільницевому Уряді приміщена докладна карта Львова із поділом на дільниці так, що мешканці можуть самі зорієнтуватись, до якої дільниці приналежні.
Новий адміністраційний поділ на дільниці є не лише висловом кращого адміністрування, але він сприяє дальшому розвоєві Великого Львова.

Джерело: фотографії старого Львова

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини