“Зробіть нарешті цей важливий історичний вчинок. Зайдіть в історію як державники”, – Ірма Вітовська

Зважаючи на те, що парламент досі не може ухвалити закон «Про мову», відома акторка та телеведуча Ірма Вітовська звернулася до представників влади, закликаючи на 28-ому році Незалежності все ж ухвалити цей закон.є

«Я хочу звернутися до тих, від кого залежить сьогодні, мабуть, одне з найважливіших історичних рішень – це нарешті підписати і підтримати закон «Про мову». І взагалі це якось дивно на 28-ому році Незалежності ми ще обговорюємо цю тему – чи потрібен закон «Про мову», чи ні.

Мені здається, що велика країна Україна з великою своєю історією, з великою своєю етнографічною, мовною, народною складовою нації, не маючи такого закону, вона не може скластися як незалежна держава до кінця. І чому, – я поясню.

Мова – це самоідентифікація нації, я вважаю, що мова – це безпека. Коли для наших сусідів мова є маркером інакшості, не постає питання робити певні якісь зближення і спекулювати на тему «чуже-своє». Тому що інакшість одразу дає маркер – «чуже».
Отже, українська мова може стати для українців способом виживання. Способом тим, що захистить їх. Мова – яка заслуговує на свою реставрацію, на велике повернення.

Я хочу звернутися до депутатів, від яких залежить ухвалення закону «Про мову». Зробіть нарешті цей важливий історичний вчинок. Зайдіть в історію як державники. Закон «Про мову» на 28-ому році Незалежності України це нонсенс взагалі як тема для обговорення. Мова потребує своєї великої реставрації, свого повернення і своїх прав на територію Україна, народ український, який був позбавлений довший час можливості оперувати цією мовою у будь-яких галузях.

Зробіть цей справедливий свій вчинок, і здійсніть ту місію перед тими предками, які довший час були позбавлені і боролися за цю мову. І перед майбутніми поколіннями. Ви забезпечите майбутньому поколінню і незалежність, і їх безпеку. Бо мова – це крім того, що мова колискової, мова науки, мова культури, це мова безпеки.

На чому часто експлуатують: мова, яка не відрізняється від сусідньої, це мова одного народу. Мова – це маркер інакшості, за цим маркером сусіди розрізняють, що ми інші, що ми чужі, це чужі гості, ми їдемо до когось в гості.

Я дуже сподіваюся, що ви розумієте, про що я кажу.»

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини