У 1980-х роках ім’я Кевіна Митника наводило жах на великі компанії. Усі боялися, що його навички допоможуть знайти доступ до Пентагону та запустити ядерні ракети. Дідусь Митника, який був євреєм з Києва, подумати б не міг, якого галасу наробить його нащадок, пише 24 канал
Хакерська кар’єра Кевіна Митника починалася з підліткових жартів. Хлопець переводив телефонні лінії таким чином, щоб домашній телефон працював у режимі таксофона і вимагав опустити 25 центів. Або коли до “МакДрайву” під’їжджала поліційна машина, то замість звичного “Що замовите, сер”, чули “Шухер, ховаємо кокаїн”.
Кевін Митник жив з батьками в Лос-Анджелесі, які були громадянами Америки. Проте дідусь, якого звали Бенджамин Крамер, народився у Києві, звідки потім емігрував до США. Доки однокласники Кевіна складали елементарні програми на “Фортрані”, то він придумав код, який збирав паролі викладачів. У 16 років зі шкільного комп’ютера хлопець уже пробирався на сервери Агентства національної безпеки.
Люди були ключем до інформації
Митник швидко зрозумів, що комп’ютери є надійними системами, а от люди – ні. Тому саме вони були ключем до потрібної інформації. Улюбленими жертвами Кевіна стали телефонні компанії – Motorola, Nokia, Pacific Bell. Щоб отримати зачіпку для доступу в систему, він міг набрати потрібну людину, представитись працівником цієї ж компанії та попросити надати певну інформацію. Або казав охоронцю, що забув посвідчення, а тоді пробирався до кімнати з усіма інструкціями та паролями.
Зламані телефонні системи давали доступ до всіх номерів, зокрема до ФБР, яке за ним полювало. Він знав, хто саме за ним стежить, тому прослуховував їхні розмови. Це давало можливість завчасно довідуватися, коли на нього планували облаву. Тоді він виносив з дому всі комп’ютери, купував коробку з пончиками, де писало “Для ФБР”. А коли агенти стукали у двері, то відчиняв їх голяка.
У в’язниці Кевін сидів кілька разів, але це були невеликі терміни. Після виходу на волю він намагався зав’язати з хакерством, але тільки ця справа приносило йому задоволення. Кевін відкривав список телефонних компаній і зламував одну за одною, як трофей. Проте жодного разу не переказував гроші на свій рахунок. Цей факт завжди збивав ФБР з пантелику, тому покарання для нього обирали незначні.
Сутичка комп’ютерних гігантів
Кевіну не подобався титул Цутома Сімомура, який вважався найкращим спеціалістом з кібербезпеки. Тому Митник пробрався на його комп’ютер й залишив аудіоповідомлення: “Чорт забирай, ніякий ти не спеціаліст. Моя техніка краща”. Сімомура був обурений, а ФБР надало японцю свою цілковиту підтримку. У лютому 1995 року в дім Митника увірвались агенти. На той момент гаманець Кевіна був повний фальшивих посвідчень, а замести сліди він не встиг.
Просвистів мелодію і це автоматично “запустило” у дію ядерну ракету
Цього разу Феміда була безжальна. Надто багато з’являлось хакерів, тому хотіли їх налякати. Митника засудили на п’ять років позбавлення волі. З них 8,5 місяців він провів у самотній камері. Прокурорам вдалось переконати суддів, що Митник може підняти слухавку, просвистіти мелодію і це автоматично запустить у дію ядерну ракету. На п’ять років йому взагалі заборонили торкатись комп’ютерів та телефонів.
Вийшовши на волю, Митник не знав, чим зайнятись. А тоді йому надійшло запрошення з Конгресу прочитати політикам лекцію щодо цифрової безпеки. З того часу він надалі влаштовує атаки на мережі, зламує паролі, знаходить слабкі місця в захисті, але тепер йому за це ще й платять власники цих же підприємств.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
