Мабуть, у багатьох людей Львів асоціюється з кавою. Чи то через рекламу, чи через її аромати на затишних вуличках міста, чи завдяки галичанину Кульчицькому Юрію-Францу, який привіз каву до Львова.
VG Львів з’ясував, де можна випити славетну львівську каву. У списку – кав’ярні з довгою історією, які стали культовими, а також ті, що готують ароматний напій за допомогою сучасних методів.
З історії львівської кави
Кавова історія Львова почалась у далекому 1829 році.
Саме тоді у місті Лева відкрилась перша кав’ярня, яка завдячує своїй появі Юрію Кульчицькому та його героїчному вчинку, який кардинально змінив подальше життя всієї Європи.
У 1683 році під Віднем відбулася битва, відома в історії, як “Віденська відсіч” або “Кавова битва”. Внаслідок неї була знята довготривала турецька облога габсбурзької столиці.
Вирішальну роль в перемозі відіграв українець, виходець з села на Львівщині – Юрій-Франц Кульчицький, який у винагороду за свої заслуги отримав 300 мішків кави, залишених турками. Згодом він відкрив першу у Відні кав’ярню, яка стала центром віденської еліти. Саме її, а потім і всю Європу, українець навчив пити каву. Віденці увічнили заслуги видатного українця пам’ятником в центрі міста на однойменній віденській вулиці Kolschitzky.
Гіркі кавові зерна Кульчицький привіз до Львова, де почали готувати з них напій. З часу своєї появи, кава ставала все популярнішою у різних колах суспільства, і дуже скоро увесь Львів захворів кавоманією, яку вже, мабуть, неможливо вилікувати. Власники кав’ярень розважали відвідувачів вечірніми концертами, танцями, і саме там можна було почути найсвіжіші плітки. У кав’ярнях часто збиралась творча молодь Львова, увічнюючи любов до цього напою в своїй творчості. Каві присвячено чимало віршів, пісень і легенд, які лише додають цьому напою містичності. Пройшло чимало часу, а любов до кави зробила Львів кавовою столицею України.
Львівська копальня кави
Найбільша та найвідоміша кав’ярня Львова – “Львівська копальня кави” розташувалася в самому центрі старого міста, на площі Ринок. Копальня демонструє легенду походження саме львівської кави, згідно з якою, кава – ні що інакше як корисна копалина, яку видобувають так само, як вугілля чи торф. Для цього в підземеллі сконструйовано шахтарські елеватори, прокладено транспортери, по яких спеціальні вагонетки піднімають каву нагору. Далі зерна смажать і подають відвідувачам. До речі, саме в підземеллі ви можете випити унікальну “Запаяну каву”, яку зроблять перед вами.
Шахта розповідає й історію видатного кавомана світу Юрія Кульчицького, увесь зв’язок кави львівської із походеньками турків чи промоцію у Відні, історію самої будівлі (палацу Любомирських), як Дому товариства “Просвіта” та роль львівської кави у державотворенні України. Зокрема, 30 червня 1941 Ярослав Стецько проголосив з балкона цього будинку “Акт відновлення Української державності”.
У кав’ярні – 200 посадочних місць, великий сувенірний магазин, можливість купити свіжосмажену львівську каву, є тераса в дворі будинку.
Адреса: пл. Ринок, 10
Тел.: (067) 670-61-06
Львівська майстерня шоколаду
Найвідоміший заклад мережі знаходиться недалеко від площі Ринок на вулиці Сербській. Інші – у торгівельних центрах “Viktoria Gardens” та “Кінг Кросс”, Міжнародному аеропорту “Львів”, а також на вулиці Січових Стрільців. Заклад розвиває франчайзингову мережу. На даний момент, Львівська майстерня шоколаду відкрита у 19 областях України і налічує 30 ресторанів, а також три – у Європі (Варшава та Краків).
Особливість закладу – це шоколадні вироби ручної роботи, які виготовляють за старовинними європейськими й авторськими рецептами. У меню – понад чотири десятки цукерок, які можна пробувати поштучно або купувати цілими наборами: класичні та ексклюзивні трюфелі, ніжне праліне, солодкі марципани, алкогольні та кавові, фруктові та горіхові начинки.
Крім того, гості можуть замовити свіжу випічку і десерти. З напоїв представлені 15 видів кавових напоїв, молочні коктейлі, чаї та фреші. Затишний інтер’єр закладу витриманий у стилі старовинної європейської кондитерської – цегляні стіни, меблі з натурального дерева, мереживні скатертини та живі квіти. Кав’ярня діє на 4, 5 та 6 (літня тераса) поверхах, а на другому та третьому поверхах – солодка крамниця.
Адреса: вул. Сербська, 3
Тел.: (050) 430-60-33, (067) 340-22-67
Цукерня
Заклад відкрився в 1999 році, і став, свого роду, продовжувачем традиції львівських довоєнних “цукерень”. Тут пропонують широкий асортимент натуральної кави, звареної за оригінальними рецептами, а також випічку та солодощі. Перепробувати всі смаколики “Цукерні” за один раз неможливо, але особливо рекомендуємо душісний штрудель з ванільним кремом, ароматне арахісове печиво, м’які з присмаками фруктів тортики і незабутній гірко-солодкий гарячий шоколад.
Інтер’єр – квартира, стилізована під антікваріант: маленькі чашечки на поличках, мініатюрні фігурки, старовинний касовий апарат, плетені стільці і столики з рогози. Все це створює атмосферу затишку і тепла.
У “Цукерні” є три зали зі столиками. У першому – невелика вітрина, де можна вибрати і купити кондитерські вироби з собою. В інших залах – безпосередньо кав’ярня.
У 2003 році “Кондитерська” стала переможцем на конкурсі “Галицький Лицар” в номінації “Кращий бренд року” До ваших послуг кілька залів і літній майданчик. Три роки поспіль – фіналіст ресторанної премії “Сіль”.
Адреса: вул. Староєврейська, 3
Тел.: (032) 235-69-49
Віденська кав’ярня
“Віденська кав‘ярня” є найстарішою кав’ярнею в місті, оскільки 1829 році на майданчику біля костелу та лікарні купець Карл Гартман розпочав будівництво кам’яниці. Згодом до магістрату з проханням дозволити перебудувати на кав’ярню куплену напередодні в князів Понінських кам’яницю звернувся міщанин Кароль Гартман. За свою майже двосотрічну історію кав’ярня не втратила австрійської аутентичної атмосфери, польського шарму та української гостинності.
Заклад пропонує своїм відвідувачам страви української та австро-угорської кухні. Він розділений на дві зали: кав’ярня та ресторан. Інтер’єр – класичний та вишуканий у стилі Австро-Угорської імперії. У меню – великий вибір кави, вишукані страви і легкі десерти.
Адреса: проспект Свободи, 12
Тел.: (032) 235-87-21
На бамбетлі
Бамбетль (від нім. Bankbettel – лавка–ліжко) – це диван/тахта/скриня “в одній особі”, лавка-ліжко з опертям, дерев`яна скриня для домашнього начиння. Словничок “Українські Карпати” подає таке значення: “виключно дерев’яний диван ручної роботи, іноді з різьбярськими візерунками”.
У 1766–1778 роках збудовано будинок №29, в якому розташовано заклад. Будівля має велике внутрішнє подвір’я та наскрізний прохід на вулицю Театральну. В XIX ст. цей прохід називався пасаж Андріоллі від імені купця Домініко Андріоллі, що прибув до Львова зі Швейцарії і відкрив тут першу у Львові цукерню. Також Андріоллі відомий ще й своєю участю в організації добровільної міської міліції. Коли цукерник помер, цукерню провадили його спадкоємці, та існувала вона до кінця ХІХ ст.
У 2007 в історичному пасажі ентузіасти відкрили кав’ярню в тому вигляді, в якому вона є зараз. М’яке приглушене освітлення, тиха ненав’язлива мелодійна музика допоможуть перенестись у атмосферу дореволюційного Львова.
Тут частують кавою приготованою на піску, різномаїттям чаїв, свіжою випічкою та авторськими гарячими і холодними десертами.
Адреса: пл. Ринок, 29 (вул. Театральна)
Тел.: (032) 235-45-44
Вірменка
В далекому 1979 світ переповнювали неабиякі політичні, економічні та культурні події. І на цьому строкатому тлі в радянському Львові, на одній з найстаріших вулиць – Вірменській, в будинку під №19 відкрилась кав’ярня, якій судилось стати культовою. Попри те, що “Вірменка” славилась найсмачнішою кавою, вона стала місцем, де збиралися “Діти квітів”.
Новина про тусовку хіпі ширилась Союзом. Сюди з’їжджались неформали, пацифісти, художники, актори, рок-музиканти з Москви, Ленінграда, Вільнюса, Таллінна. Тут обмінювались самвидавом, читали заборонених Солженіцина, Булгакова, слухали заборонений рок-н-ролл… “Вірменка” мала тільки 7 столів всередині, черга за кавою стояла аж на вулицю, Ось чому саме тут зародилась традиція виходити з кавою надвір, сидіти на тротуарі, по під’їздах.
Влітку 2016 року у “Вірменці” була проведена реставрація. Залишились автентичні кладка, перекриття, фрагмент кам’яного порталу ХVI-XVII ст. та інше. З’явились старі фотографії, на яких можна знайти Кузю з Братів Гадюкіних та інших завсідників старої “Вірменки”, книжкові полиці. Деякі книжки можна взяти почитати за філіжанкою кави, а деякі навіть купити. Тут традиційно по-східному варять каву, а до неї пропонують львівський сирник та натуральні наливки власного виробництва, а також оригінальні лікери “Вірменка”: кавова, тірамісу та шоколадна.
Адреса: вул.Вірменська, 19
Тел.: (067) 278-16-08
Світ кави
Заклад має 16-річну історію, і починався з відкриття магазинчика з продажу кави, в якому можна було не лише скуштувати свіжоприготовлену каву, а й придбати її зерна, які мололи на місці. У 2004 році “Світ кави” відкриває власну кав’ярню та з кожним роком розвивається: до меню вводяться нові напої, запроваджуються альтернативні способи приготування кави, виробляється власна філософія кави
Сьогодні “Світ Кави” – це триповерхова кав’ярня, розташована в будівлі за Латинським кафедральним собором (що неподалік від Площі Ринок). Тут пропонують близько 30 сортів арабіки, різноманітні кавові коктейлі. До кави пропонуються солодкі “лєґуміни” (“ласощі, смаколики” по-львівськи). У крамниці, що знаходиться поруч, можна придбати каву з собою та кавові аксесуари.
Адреса: пл. Катедральна 7
Тел.: (032) 297-56- 75
Золотий дукат
“Золотий дукат” – одна з найвідоміших львівських кав’ярень з десятилітньою історією. Тут вам запропонують близько 40 сортів “фрешкави”, від власних купажів до всесвітньо відомих, “чоколяди” власного виробництва за відновленими галицьким рецептами, чаї з карпатських трав. Перед приготуванням каву обсмажують безпосередньо перед клієнтом.
Особливістю цього закладу є неординарний інтер’єр: чорна дзеркальна стеля збільшує простір низького підвального приміщення; об’ємні експозиції старих вулиць Львова, цікаво зроблені ніші в стінах, в яких можна побачити не тільки старовинні речі або таємничі символи, але й кажана; приглушене освітлення. Все це разом створює неповторну атмосферу, яка наповнена певною містичністю.
Адреса: вул. Івана Федорова, 20
Тел.: (032) 235-62-63
Альтернативна кава
Міні-кав’ярня, а точніше кіоск, на вулиці Дорошенка, 45 та Котляревського, 22, яка пропонує каву з собою. Тут понують класичну кавову лінійку, а також напої, зварені за допомогою альтернативних методів: кемекс, сифон, аеропрес, пуровер та колд-брю, які відкривають природній смак напою, захований в кавовому зерні. Колектив кав’ярні пропагує звикання до смачної кави і стверджує, що після шести сеансів Альтернативної Кави ви відмовитесь від несмачної кави назавжди.
Символ кав’ярні – сімейка пухнастих іграшкових видр, які прикрашають підвіконня.
Адреса: вул. Петра Дорошенка, 45
Тел.: (063) 526-44-68
Львівська мануфактура кави
Кав’ярня “Львівська Мануфактура кави” дотримується ідеї, що кава – це не напій, це – культура, а культура повинна народжуватися і жити в цій львівської атмосфері. Тут самостійно смажать та змішують найкращі світові сорти кави, дотримуючись основних канонів у приготуванні.
Найперший заклад “Львівської Мануфактури кави” відкрився 29 червня 2012 року на вулиці Братів Рогатинців. Це був результат колосальної роботи, багатьох недоспаних ночей. Зараз у центрі Львова є три заклади мережі: на Братів Рогатинців, Валовій та Проспекті свободи.
Крім кави, тут подають шоколадні та кавові коктейлі, мілкшейки та какао. У меню представлений широкий асортимент десертів і випічки.
Адреса: вул. Братів Рогатинців, 7
Тел.: (096) 828-51-97
Black Honey
Black Honey – класичний зразок кав’ярні третьої хвилі. Його мета – познайомити гостей з кавою класу Specialty, завареною найпопулярнішими і актуальними методами. Тут пропонують традиційне приготування кави на еспресо-машині та альтернативні способи заварювання – кемекс, пуровер і аеропресс, які найкраще розкривають смак кавових моносортів. Зазначимо, тут пропонують найбільшу карту альтернативних методів приготування кави в Україні. Наприклад, за авторським рецептом розроблена кава, яка заварюється холодною водою протягом 8-12 годин, Cold Brew. Альтернативні кавові напої гості можуть приготувати самостійно. Крім кави можна замовити авторські напої – чай, смузі, какао, лимонади.
В закладі представлена власна випічка та різноманітні сніданки, а також солодощі від “Білки” та “SHOco”, асортимент яких регулярно змінюється.
Два роки поспіль заклад став фіналістом престижної ресторанної премії “сіль” у номінації “Найкраща кав’ярня”.
Адреса: вул. Костюшка, 2
Тел.: (032) 255-51-25
SHOco.
“SHOco.” – це затишна кав’ярня, випічка та десерти якої вже відомі львів’янам. Тут пропонують: французькі макаруни (близько 10 різновидів), еклери, різноманітні десерти (сирник, медівник, пташине молоко, шу, пана-кота, чізкейк), тарти, свіже печиво та меренги, круасани та “равлики”, оригінальні торти (торт ренесанс, торт чорний ліс, торт бісквітний та київський).
Відмінність кондитерської – просторий сучасний інтер’єр. Тут багато вікон, а меблі зовсім не перевантажують простір. Він організований таким чином, що батьки можуть відпочити. Одна з двох зал обладнана для проведення майстер-класів для дітей від 3-х років, натомість в іншій дорослі можуть смакувати випічку й десерти або навіть обрати вино з алкогольної карти. А ще з 8:00 до 15:00 тут подають сніданки.
Цього року заклад стави фіналістом ресторанної премії “Сіль” у номінації “Найкраща кондитерська”.
Адреса: вул. Академіка Андрія Сахарова, 42, вул. Сихівська, 20, вул. Леся Курбаса, 3
Тел.: (050) 430-75-75
Centaur
Ресторан “Кентавр” знаходиться в самому серці Львова на площі Ринок, у кам’яниці, що пам’ять про своїх жителів ще з XVI ст. У 1578 році тут поселився кушнір Авеншток – його ім’ям і названо було кам’яницю. На початку ХІХ ст. на площі Ринок, 34 розташувалася книгарня Міліковських. А вже 1847 року Людвік Штадтмюллер відкрив тут ресторан і торгівлю винами.
В інтер’єрі – колекція унікальних французьких та американських меню початку 20 ст. з колекції князя Курнонського – засновника найавторитетнішого у світі Мішленевского гіду. Дорогою в нижній зал можна насолодитися відновленим синописом Володимира Патика 1973 року, присвяченого темі виноробства.
У меню – традиційна львівська міська кухня – найбагатша в Україні, адже місто завжди було мультинаціональним, і взаємообмін різних культур стосувався кулінарії також. Каву тут смажать власноруч, і створили свій секретний купаж – Арабіку Centaur. До кави варто скуштувати солодке власного приготування – справжній львівський сирник, повітряні макарони та багато іншого.
Адреса: пл. Ринок, 34
Тел.: (096) 188-24-45, (032) 235-55-12
Щось цікаве
“Щось цікаве” – творча кав’ярня- магазин, який оселився у самісінькому центрі Львова, у затишному дворику недалеко від площі Ринок.
Ще в 2011 році тут відчинила свої двері невелика крамничка зі скляними виробами, картинками, світильниками, прикрасами та іншим неординарним хендмейдом. Гості цього місця часто зауважували приємну атмосферу і висловлювали бажання залишитись тут надовше аби випити кави. Ну а кава не змусила довго на себе чекати, і тут відкрили кав’ярню, де гостей пригощають львівською кавою та смаколиками. Кухню “Щось цікаве” складно назвати дуже різноманітною, однак кожен має змогу знайти для себе щось смачне. В меню на вибір доступні крем-супи, граноли, кіші, лазанья, десерти, кава, чай, і усе це за приємними та демократичними цінами.
Тут свої роботи виставляють молоді українські художники, а також в галереї проводять майстер-класи, акустичні концерти, влаштовують покази арт-хаусного кіно. На території арт-галереї розташована невелика сувенірна крамниця.
Адреса: площа Ринок, 13
Тел.: (067) 676-75-13
Вероніка
Меню ресторану може запропонувати вам повний перелік страв, але ходять сюди в основному за солодощами. Кондитерська має великий асортимент: хліб різних видів, сирні і ягідні торти (цілими і шматочками), печиво та тістечка. “Родзинка” закладу – шоколадні цукерки ручної роботи з 40 видами начинок з чорного та білого шоколаду, з різноманітними горіхами, з фруктів та ягід, з кавою.
Поруч зі знаменитими цукерками – пироги з фруктовим начинками, з маком, з рибою, з овочами, з грибами, кекси з цукатами, горіхами медом та шоколадом. І, звичайно, львівський сирник.
Цьогоріч заклад став фіналістом ресторанної премії “Сіль” у номінації “Найкраща кондитерська”.
Адреса: пр. Шевченка, 21, вул. Любінська,168 (міжнародний термінал аеропорту Львів)
Тел.: (032) 298-60-28; (095) 094-51-33
Теплий П’єц
Кав’ярня-музей “Теплий П’єц” – це затишне місце у центрі Львова. У верхньому залі зібрана колекція раритетних печей XVIII – XIX століття, а нижній зал оформлений зразками різноманітних кахлів, якими прикрашені стіни і стеля, а будинок, в якому знаходиться кав’ярня, є пам’яткою архітектури і входить до спадщини ЮНЕСКО.
Біля кожного п’єца – табличка, з якої вулиці і будинку взяли. Найстаріші у колекції – кахлі з будинку на вул.Шевченка, 32, датовані 1870 роками. На білих кахлях вручну зображений маєток багатіїв, звідки привезений п’єц. Майже на всіх старовинних печах є родове дерево. На двох – герб графа Потоцького. Серед візерунків є метелики, бабки, гриби. Деякі п’єци мали “корону” – суцільний керамічний верх.
Тут пропонують скуштувати страви з п’єцу. У меню – страви галицької та, зокрема, львівської кухні: борщ, качка з яблуком, вареники, голубці. Родзинка закладу – єдина у Львові кава, зварена на старовинному п’єці.
Адреса: вул. Староєврейська, 50
Тел.: (032) 235-66-40, (098) 732-14-14
Brown
“Brown” – це мережа сучасних кав’ярень, де органічно поєднуються останні світові тенденції кавової індустрії та перевірені часом традиції, які формувалися роками.
Початковим завданням було об’єднати шанувальників чаю та кави в затишній атмосфері. Це вдалось втілити завдяки преміальним сортам кави та чаю, які тут професійно готують.
Меню складає: преміальна кава зі свіжообсмажених зерен, або ж Флет Вайт з легкою піною фермерського молока; відбірний листовий чай: чорний, зелений чи фруктовий Окрім того: підсмажений сендвіч зі свіжих натуральних продуктів і тільки що спеченого хліба (вега-сендвіч з овочевим соте і соусом песто, з шинкою та сирним соусом і огірком.
Їжу та каву можна взяти з собою.
Адреса: вул. Корнякта, 1
Тел.: (067) 737-88-98
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
