Все починається з малого – з зернинки хліб, з промінчика – зоря… А Україна відразу після кордону з Європою починається з ям і бездоріжжя. Коли минаєш українсько-польський кордон, першим населеним пунктом, у який в’їжджаєш, є добре відомий галичанам Грушів. На в’їзді у село є кільце, по якому, до речі, більшість водіїв їдуть не за правилами і всупереч здоровому глузду – скорочуючи шлях, вони повертають наліво.
А далі починається справжнє сафарі – грунтова дорога, яка вже давно забула, що таке асфальт. Щоправда, дорожнє покриття, якщо його можна так назвати, ще де-не-де таки проглядає. Але здебільшого ця так звана дорога, яка тягнеться на десятки кілометрів, – це суцільний пил, який щедро осідає на підвіконнях ошатних будинків, що стоять уздовж дороги. Схоже, місцевих така дорога задовольняє – хтось щось чув про їхні протести?
Відео проїзду грушівською дорогою у Facebook розмістив користувач Дмитро Басараб.
Їхали ми з Польщі через Грушів…
Gepostet von Dmytro Basarab am Samstag, 2. Juni 2018
Однак грушівський “автобан” точно не задовольняє водіїв, які платять дорожній збір, закладений у кожному (!) літрі палива. То де ж вона, оплачена гладенька дорога?
І ще одне – фактор іміджу. Якщо українці звикли до ям та вибоїн на дорогах, то європейці, які приїжджають до нас, у глибокому шоці від побаченого.
Роксоляна Панич, для Україна неймовірна