Володів такою силою, що міг просити у Господа прощення грішнику, який зрікся Христа: 14 січня – вшановують його пам’ять Василія Великого

1867

14 січня в Україні потрійне свято. Християни східного обряду святкують Василія Великого, Обpiзання Господнє і перший день нового року за старим стилем, пише 24 Канал.

Про історію свята і традиції у цей день – читайте далі.

14 січня – Василя. Василій Великий – архієпископ Кесарії Кападокійської, вселенський вчитель Церкви (IV cтоліття нашої ери). 14 січня вшановують його пам’ять. Церковні джерела характеризують Василія Великого як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Саме йому належить вислів: “Скільки віднімеш від тiла, стільки додаси сили душі”.

Свою першу освіту Василь отримав під керівництвом батька та бабки Макрини, яка добре зналася на християнстві. Коли його рідні пoмeрли, Василь поїхав у Константинополь, аби вивчити там риторику, філософію, астрономію, математику, фізику та медицину. Він дуже добре навчався та досконало оволодів цими науками. Проте після навчання святий повернувся до Кесарії, аби викладати там риторику.

В 362 році переїхав до Антіохії, де й отримав сан диякона, а в 365 році — сан пресвітера. Він піклувався про свою паству, чим і заслужив високу повагу та велику любов. Також святий мав дар зцілення та вмів передбачати майбутнє.

Святий Василь прожив недовго. Він помep в 379 році та був канонізований за свої добродіяння та допомогу людям. Після себе святий залишив багато праць на богословну тематику: 16 бесід на різні псалми, 5 книг про захист православного вчення про Святу Троїцю, правила чернецтва, книгу про Святий Дух тощо.

До святого Василя моляться за здоров’я та прощення гріхів у Бога. Кажуть, при житті він володів такою силою, що міг просити у Господа прощення грішнику, який зрікся Христа, змусивши його щиро покаятися.

Також Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основним обрядом було засівання осель збіжжям. Перший посівальник на Новий Рік, зазвичай, приносить до хати щастя. Вважається, що дівчата щастя не приносять, тому й посівати їм не годиться.

Особливість богослужіння в цей день полягає в тому, що звершується Літургія, написана самим святителем. Вона — перша з десяти Божественних літургій, служіння яких встановлене у певні дні року. Порядок, зміст та чин Літургії Василія Великого відрізняються від Літургії Іоана Златоуста більш об’ємними молитвами і протяжною мелодикою піснеспівів.

Обpiзання Господнє. 14 січня за новим стилем Православна Церква святкує Обрізання Ісуса Христа. На восьмий день після народження Ісуса, за єврейським звичаєм, відбувся обряд обpiзання Христа, після якого дитині й дали ім’я, провіщене ще архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії, – Ісус.

Перший день нового року. Цього дня звершується молебень на новоліття. За старим літочисленням 14 січня випадав перший день нового року. Справа в тому, що православна церква живе за юліанським календарем, тому що життя й діяння Господа нашого Ісуса Христа відбувалися в часи, коли діяв саме юліанський календар. В його основі – так званий “літургічний” рік. Його розбіжність з новим, григоріанським календарем становить 13 днів, тому й Новий рік православні християни святкують не з 31 грудня на 1 січня, а з 13 на 14 січня.

Традиції на 14 січня. У цей день прийнято зранку ходити посівати. Щоправда, посівати мають право лише хлопчики та чоловіки. За повір’ям, першим у цей день має зайти в хату чоловік, аби принести з собою в родину добро та достаток. Традиційно посівають зерном, в основному — житом, пшеницею. Першому засівальнику, як правило, приділяють особливу увагу, тому зранку хлопці намагаються встати якомога раніше, аби прийти першими до оселі. Зерно, яким засіватимуть дім, потрібно зберігати і в жодному разі не викидати.

Цього дня з самого ранку господині готують до столу щедру кутю, в яку додають родзинки, мед, горіхи і навіть цукерки. Її потрібно з’їсти до останньої крихти, аби цілий рік бути здоровими і удачливими. Також на це свято прийнято готувати вареники з сиром та млинці. Саме цими стравами починають застілля. На столі має бути 12 страв. Чим багатший стіл, тим багатше пройде рік, кажуть старі люди. Тож не шкодуйте, а подавайте м’ясні страви, рибні, молочні й про солодощі не забувайте.

На це свято в домі потрібно мати грошовий запас і не можна позичати гроші, аби не віддати нікому свій достаток.

Існують також прикмети і про погоду. Якщо у день святого Василя сніг чи туман — чекайте на гарний врожай, вітер — врожай горіхів, сонячно — рання весна.

Гарних свят!

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини