Протягом доби українські сили відбили десятки атак росіян на ключових напрямках фронту, а Росія здійснила масований удар дронами по Одесі, спричинивши жертви серед цивільних та відключення електрики. Тим часом США призупинили військову допомогу й обмін розвідданими з Україною, намагаючись підштовхнути Київ до перемовин, а європейські лідери екстрено обговорюють посилення підтримки України. Гуманітарна ситуація залишається важкою: тривають обстріли міст, є загиблі та поранені мирні мешканці, мільйони людей залишаються без домівок, а Кремль заявляє про готовність до переговорів, водночас звинувачуючи Київ у перешкодах для миру.
Військова ситуація
Українські військові повідомляють про інтенсивні бої на всій лінії фронту. За даними Генерального штабу ЗСУ, лише протягом 4 березня відбулося близько 97 бойових зіткнень із противником, особливо запеклі бої точилися на так званому Курському напрямку – там українці відбили близько 30 атак ворога. У районах Харківщини, Донеччини та Запорізького краю російські війська здійснювали серії штурмів, але всюди були відкинуті українською обороною, зокрема біля Вовчанська на Харківщині, Новомихайлівки та Діброви на Лиманському напрямку, Дачного і Торецька на Донеччині. Суттєвих змін лінії фронту за цю добу не зафіксовано – українська армія утримує оборону і завдає ворогу значних втрат. За офіційними даними Києва, російська армія втратила близько 1 340 солдатів убитими лише за останній день, довівши загальну кількість втрат особового складу РФ від початку вторгнення до приблизно 879 тисяч людей. Також було знищено щонайменше кілька одиниць російської бронетехніки та артилерії в ході боїв цієї доби.
Росія активізувала застосування новітньої зброї та тактики, посилюючи повітряні атаки. Протягом доби 4 березня окупанти здійснили близько 40 авіанальотів, скидаючи 59 керованих авіабомб (КАБ) по українських позиціях. Вночі на 5 березня росіяни влаштували найбільш масований наліт дронів за час війни: згідно з даними Повітряних сил, з різних напрямків було запущено 181 ударний дрон, у тому числі іранського виробництва Shahed. Українська ППО змогла збити 115 дронів над кількома областями (Харківською, Сумською, Донецькою, Дніпропетровською, Миколаївською, Полтавською, Київською, Чернігівською, Одеською та Черкаською). Ще десятки безпілотників, ймовірно, були хибними цілями – вони зникли з радарів до досягнення об’єктів і не завдали шкоди. Окрім дронів, противник запустив декілька балістичних ракет “Іскандер” з території РФ та зенітну ракету С-300 по прикордонних областях України. Така тактика виснаження ППО створює додатковий тиск на українську оборону. Водночас Україна нарощує використання отриманої західної зброї – наприклад, у мережі з’явилося відео роботи українського пілота на винищувачі F-16, що символізує посилення спроможностей Повітряних сил найближчим часом. Загалом ситуація на фронті лишається напруженою: російські війська намагаються прорвати оборону локальними атаками, а українська армія готується до можливих нових наступальних дій противника, спираючись на все більшу підтримку партнерів зброєю і розвідданими.
Дипломатичні ініціативи та міжнародна підтримка
США та союзники. У цей період відбулися драматичні зміни в підході Вашингтона до війни. Адміністрація президента Дональда Трампа тимчасово призупинила військову допомогу Україні та обмін розвідувальною інформацією з Києвом, прагнучи стимулювати мирний процес. 5 березня директор ЦРУ Джон Реткліфф підтвердив, що США поставили “на паузу” обмін розвідданими з Україною, пояснивши, що таким чином Вашингтон тисне на президента Володимира Зеленського, аби той погодився на участь у мирних переговорах з Росією. Цей крок настав одразу після рішення Білого дому заморозити надання зброї Україні, прийнятого раніше цього тижня, після напруженої зустрічі Трампа та Зеленського у Вашингтоні. Оглядачі відзначають, що такі дії означають різкий поворот США від попередньої твердой підтримки України до жорсткої тактики переговорів з позиції сили.
За словами представників США, пауза у допомозі може бути тимчасовою: Трамп заявив, що отримав листа від Зеленського з готовністю сісти за стіл переговорів, і натякнув, що відновить підтримку Києва, якщо мирні переговори просуватимуться. Радник з нацбезпеки Майк Волц повідомив, що всі аспекти співпраці з Україною переглядаються, і припустив можливість швидкого прогресу за умови поступок обох сторін. Сигнали з Вашингтона свідчать, що Трамп готовий особисто залучитися до мирних ініціатив: він заявив про “серйозні перемовини” з Кремлем і про те, що Москва нібито дає сильні сигнали готовності до миру. Виступаючи перед Конгресом, Трамп наголосив: “Час закінчувати цю безглузду війну. Якщо хочеш припинити війну – мусиш говорити з обома сторонами”. Попри різку зміну тону США, офіційний Київ намагається зберегти відносини: президент Зеленський публічно подякував США за попередню підтримку і підкреслив важливість “стабільного та щирого” партнерства, яке приведе до справжнього завершення війни. Також глава ОП Андрій Єрмак провів переговори з радником Волцем і домовився про зустріч робочих груп США та України найближчим часом для продовження роботи над “справедливим і стійким миром”.
Реакція Європи та світу. Різка зміна курсу США викликала занепокоєння європейських союзників України. Лідери Європейського Союзу скликають екстрені консультації протягом 24 годин, щоб обговорити, як швидко збільшити оборонні бюджети та підтримку України на тлі сигналів Вашингтона про необхідність Європі більше дбати про власну безпеку. Європейські країни підтверджують свою відданість допомозі Києву, попри внутрішні дебати. Зокрема, Німеччина, Велика Британія, Франція та інші держави НАТО публічно висловили незмінну підтримку суверенітету України після повідомлень про напружену зустріч Зеленського з Трампом. В інституціях ЄС вже готують плани переозброєння та тренування українських військових, щоб компенсувати потенційне скорочення допомоги з боку США. На тлі цих подій Генсек НАТО Єнс Столтенберг запевнив, що союзники по Альянсу продовжать підтримувати Україну стільки, скільки потрібно (за повідомленнями західної преси), хоча й визнав, що розбіжності між Києвом і Вашингтоном створюють нові виклики.
Світові гравці поза Заходом також відреагували на розвиток подій. Китай висловився на підтримку дипломатичних зусиль щодо України. Під час зустрічі глав МЗС G20 у Південній Африці китайський дипломат Ван І заявив, що Пекін підтримує “усі зусилля, що сприяють миру в Україні, включно з нещодавнім консенсусом між США та Росією”. Він наголосив, що Китай готовий і надалі відігравати конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи. Раніше, на Мюнхенській конференції, Ван І підкреслював, що до мирного процесу мають бути залучені всі зацікавлені сторони, зокрема Європа, а Китай позитивно оцінює будь-які кроки США і Росії назустріч один одному. Таким чином, Пекін сигналізує про свою зацікавленість у мирних переговорах і прагне не залишитися осторонь можливого американо-російського діалогу щодо України. Водночас інші глобальні гравці – такі як ООН – закликають дотримуватися принципів міжнародного права: Генсек ООН Антоніу Гутерреш (як повідомляли ЗМІ) знову заявив, що суверенітет України має бути основою будь-яких мирних домовленостей.
Гуманітарна ситуація
Цивільні жертви та руйнування. Війна продовжує завдавати важких страждань мирному населенню України. Внаслідок останньої масованої атаки дронів Росії постраждала Одеса: пізно ввечері 4 березня російський удар безпілотників по околицях міста забрав життя 77-річного мешканця, який отримав смертельні поранення від уламків. Удар спричинив масштабні пошкодження критичної інфраструктури: частина районів Одеси другий день поспіль залишалася без електропостачання, води та тепла. За інформацією губернатора Одеської області Олега Кіпера, вибухи і пожежі, викликані збитими дронами, пошкодили приватні будинки на околицях міста, а також знищили пустуючу будівлю санаторію поблизу Білгород-Дністровського. Це вже четвертий за останні два тижні удар по енергомережі Одещини – енергетики повідомили про нові пошкодження об’єктів електропостачання, що ускладнює забезпечення регіону світлом і теплом.
Крім Одеси, російські обстріли тривали і в інших прифронтових областях. Зокрема, війська РФ протягом доби понад 60 разів обстріляли населені пункти Херсонщини, в тому числі житлові квартали самого Херсона. У результаті цих атак у Херсоні загинув 55-річний чоловік, ще щонайменше 6 мирних жителів отримали поранення різного ступеня тяжкості. На Донеччині під російський вогонь потрапило місто Покровськ – поранено одну людину. На Харківщині окупанти скинули керовану авіабомбу на селище Козача Лопань, поранивши 41-річного чоловіка. Загалом, за даними обласних адміністрацій, протягом минулої доби на підконтрольній Україні території було вбито не менше двох цивільних осіб і щонайменше восьмеро дістали поранень. Ці цифри постійно уточнюються, оскільки тривають рятувальні роботи та оцінка збитків на місцях ударів.
Біженці та гуманітарна допомога. Масові руйнування та небезпека для життя продовжують змушувати українців залишати свої домівки. За даними ООН, близько 6,8 мільйона українців стали біженцями за час повномасштабної війни, виїхавши за кордон у пошуках безпеки. Ще мільйони людей є внутрішньо переміщеними особами, які залишили прифронтові території та перебувають в більш спокійних регіонах країни. Гуманітарні потреби залишаються колосальними: План гуманітарного реагування ООН на 2025 рік оцінює, що близько 12,7 мільйонів українців потребуватимуть різнопланової допомоги (продукти, житло, медицина). Міжнародні організації та волонтерські спільноти продовжують роботу з доставки допомоги у найгарячіші точки. Зокрема, Червоний Хрест повідомив про роздачу тисяч наборів із продуктами та теплими речами на деокупованих територіях Донбасу (за повідомленнями українських медіа), а Агентство ООН у справах біженців (UNHCR) координує допомогу українським переселенцям у країнах Європи.
Економіка України страждає від війни: постійні обстріли інфраструктури спричиняють перебої з електрикою та транспортом, що пригнічує виробництво і торгівлю. За оцінками уряду, ВВП країни у 2024 році впав на двозначний відсоток, і хоча у 2025 році очікується певне відновлення за рахунок міжнародної фінансової підтримки, соціальна ситуація залишається складною. Безробіття зросло, особливо в прифронтових областях, і багато сімей залежать від гуманітарних виплат та волонтерської допомоги. Влада наголошує, що стабілізація економіки напряму пов’язана з безпекою: чим менше ракетних ударів по містах та енергетиці, тим швидше вдасться відновити нормальне життя.
Плани Росії
Москва продовжує демонструвати публічну готовність до переговорів, але без відмови від своїх стратегічних цілей. Кремль прокоментував останні заяви з Києва про можливість діалогу: речник Дмитро Пєсков назвав готовність Зеленського до мирних перемовин “позитивним” сигналом, але вказав на перешкоду – чинний указ, який забороняє президенту України вести переговори з Володимиром Путіним. “Підхід у цілому позитивний, але нюанси не змінилися: наразі юридично діє заборона для Зеленського розмовляти з російською стороною”, – підкреслив Пєсков, коментуючи ситуацію. Таким чином у Москві натякають, що для реального прогресу Київ мав би скасувати постанову РНБО від жовтня 2022 року, яка унеможливлює переговори з нинішнім кремлівським режимом. Водночас Кремль традиційно звинувачує українську владу у небажанні миру: напередодні Пєсков заявив, що “київський режим і Зеленський не хочуть миру, вони прагнуть продовження війни”, і що хтось зі Заходу має змусити українське керівництво змінити цю позицію. Російська сторона стверджує, ніби без зовнішнього тиску на Київ домовитися про припинення конфлікту буде важко, особливо після публічного конфлікту Зеленського з Трампом, який, за словами Пєскова, показав “недипломатичність” українського лідера.
Одночасно на полі бою Росія не демонструє готовності до перемир’я – її війська продовжують наступальні дії, намагаючись покращити свої позиції до можливих переговорів. Аналітики припускають, що Москва може застосувати стратегію “боротьби і переговорів”: погоджуватися на діалог, але без реального припинення вогню, аби тиснути на Україну військовою силою. Як відзначив український політолог Володимир Фесенко, Путін може формально піти на переговори, проте “одночасно продовжуватиме активні бойові дії” для отримання кращих умов. Нещодавні перестановки в російському командуванні та повідомлення про додаткову мобілізацію резервістів вказують, що Кремль готується до затяжного протистояння. Британська розвідка у своєму аналізі зауважує, що втрати РФ від початку цього року сягнули близько 90 тисяч військових, і російському командуванню не вистачає живої сили на окремих напрямках наступу. Попри це, Путін публічно не відмовляється від початкових цілей “спеціальної операції”. За даними західних ЗМІ, російський лідер продовжує вимагати від України визнання анексії захоплених територій та “демілітаризації” – саме ці умови, ймовірно, висуватимуться на будь-яких потенційних переговорах.
На міжнародній арені Росія намагається показати видимість конструктивності. В кінці лютого представники Москви і Вашингтона провели кількагодинні перемовини у Туреччині, обговоривши відновлення нормальної роботи посольств двох країн. Путін заявив, що перші контакти з новою адміністрацією США “вселили надію”. Кремль навіть пішов на жест розрядки – оголосив про призначення нового посла Росії у Вашингтоні, що розглядається як крок до покращення двосторонніх відносин. Водночас Москва дає зрозуміти, що прямі переговори США-Росія про завершення війни не розпочнуться, доки не буде відновлено роботу дипмісій та створено відповідний фон довіри.
Союзники Кремля також активізувалися у дипломатичній грі. Білоруський лідер Олександр Лукашенко виступив з несподіваною ініціативою запросити Дональда Трампа, Володимира Зеленського і Володимира Путіна на переговори у Мінську, запропонувавши свою столицю як майданчик для зустрічі. У Москві підтримали цю ідею: Пєсков назвав Мінськ “найкращим місцем” для таких тристоронніх переговорів, вказавши на статус Білорусі як найближчого союзника Росії. Однак у Києві цю пропозицію сприйняли скептично – українська влада вважає Мінськ неприйнятним, адже Білорусь фактично є співучасником агресії (надала свою територію для російських ударів по Україні). Таким чином, перспективи мінських переговорів виглядають примарними.
На даний момент плани Кремля залишаються двозначними. З одного боку, Росія демонструє відкритість до контактів і дипломатичних маневрів – від телефонних розмов Путіна з лідерами Китаю, Туреччини, Саудівської Аравії до публічних заяв про готовність до “мирного врегулювання”. З іншого – на полі бою і у внутрішній риториці Росія продовжує курс на силове досягнення своїх цілей. Найближчими тижнями багато чого залежатиме від того, чи вдасться залучити Україну та Захід до переговорів на умовах, прийнятних для Москви, чи ж воєнні дії триватимуть з новою силою. Кремль дав зрозуміти, що “перемир’я” можливе лише на його умовах, і поки ці умови радикально не змінені, російські війська продовжуватимуть наступальні операції, паралельно ведучи дипломатичну гру на виснаження рішучості Києва та його партнерів.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
