П’ять років тому Україна обрала свій курс на Європу, але проросійські сили знову підняли голови й погрожують взяти реванш.
У парламенті нового скликання очікується запекла боротьба за право нашої країни рухатися вперед, або ж повернуться назад в “обійми” Російської Федерації.
OBOZREVATEL поспілкувався з відомим “кіборгом” і кандидатом у народні депутати у списку партії “Голос” Романом Костенком із позивним “Грім” про те, чи вдасться Україні зберегти свій проєвропейський вектор, про ситуацію на Донбасі і закінчення війни з Росією.
– Як ви ставитеся до скасування Володимиром Зеленським військового параду на День Незалежності?
– Я вважаю, що ми повинні проводити паради. Збройні сили – один із гарантів незалежності нашої країни. Завдяки хлопцям із ЗСУ, які на Сході захищають нашу країну від російської агресії, ми взагалі можемо святкувати День Незалежності. Парад – це не просто брязкання зброєю і демонстрація переваги. На них ми, по-перше, віддаємо данину поваги воїнам, які захищають нас на передовій. По-друге, показуємо українцям, що у нас є сильна армія, яка їх захищає.
У 2002 році сам був учасником військового параду і тоді це мене зарядило на довгі роки. Я відчував гордість за підрозділи, в яких служу, і за людей, які брали участь у параді.
– Ще з початку війни в 2014 році лунали заклики про скасування параду й те, що збережені кошти треба відправити на передову нашим військовим.
– Це не такі великі гроші, які можуть чимось допомогти на Донбасі. На щастя, у нас на передовій не так усе погано, щоб ми критично потребували грошей, зекономлених на параді. Ми не витрачаємо останні літри пального і не відстрілюємо останні патрони.
Гроші краще шукати в інших місцях. Наприклад, замість того, щоб скасовувати паради, краще почати боротися з корупцією.
– Від нової команди президента лунають ідеї про проведення референдуму щодо статусу Донбасу і надання російській мові статусу другої офіційної в окремих регіонах, нібито це допоможе повернути території під контроль України. Чи вважаєте ви це правильним?
– Нам потрібно домогтися повного виведення російських військ із Донбасу, взяти територію під контроль і потім уже говорити з місцевими жителями, який статус вони хочуть отримати. Ми будемо домовлятися не з маріонетками Кремля, не із заручниками російської армії, а з вільними жителями Донецька і Луганська.
І на підставі цього ухвалювати рішення, що ми можемо їм дати.
Я багато спілкувався з людьми на Донбасі: їм не потрібен цей особливий статус, вони хочуть нормальних умов для життя. Якщо ми створимо ці умови у себе в країні, на прикордонних територіях, то жителям окупованих територій не захочеться якоїсь широкої автономії.
Але, поки там є Росія, там немає з ким і про що говорити.
– Також лунали пропозиції щодо прямих переговорів президентів України і Росії Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Якщо російський президент має повний вплив на те, що відбувається на Донбасі, може, і є сенс, як вважаєте?
– Будь-який формат, який знатний привести до миру, можливий. Але найголовніше – без участі “ЛНР” і “ДНР”, повних маріонеток Кремля, які самостійно нічого не вирішують.
Об’єктивно, Росія – дуже агресивна країна. Нам треба бути готовими до того, що вони нав’язуватимуть нам свою волю, тому нам варто заручатися підтримкою інших країн. Краще, щоб нас представляли наші партнери, які нас підтримують – Франція, Німеччина, США, Великобританія та інші. Якщо вони включаться у переговорний процес, можливостей для реального діалогу буде більше.
Роман Костенко
– Так, але Франція і Німеччина, які є країнами-учасниками нормандського формату, лобіювали питання повернення російської делегації в ПАРЄ. Зараз у нас абсолютно неоднозначна позиція щодо Росії, і Європу можна зрозуміти, якщо ми не боремося, то навіщо їм боротися за нас? Чи не зруйнуємо ми зараз ту європейську антиросійську коаліцію, яка нас підтримувала останні 5 років?
– Це велика проблема, саме тому ми йдемо у парламент, щоби проєвропейський вектор посутньо не змінився. Це проблема 1991 року, бо наші політичні “еліти”, які сформувалися здебільшого з криміналітету, бігали то в один бік, то в інший. І тому до нас не ставляться як до країни, яка здатна окреслювати мету і йти до неї. Зараз ми точно визначилися, що йдемо до Європи, і це правильно.
Росія нас ніколи не вважала окремою державою, ми були її придатком. А з Європою можна працювати, для них ми незалежна, демократична держава. Тому нам треба дотримуватися обраного вектора – ЄС і НАТО.
– Партія “Голос” об’єднала в собі людей, які йдуть до конкретної, спільної мети, але саме ви чому вирішили йти у парламент, які завдання ви бачите для себе як народного депутата?
– Я 18 років прослужив у силових структурах, в ЗСУ та СБУ, тому я себе бачу в напрямку з національної безпеки.
У нас зібралися вузькоспеціалізовані фахівці, тому ми будемо розвивати кожен свою професійну сферу. Хочеться принести максимальну користь за якимось одним напрямком – розпорошуватися не варто. Але якщо ми ефективно будемо виконувати свої завдання, то будемо брати додаткові завдання і допомагати нашим колегам.
– Лідери другої за рейтингом партії на позачергових виборах у ВР “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко і Віктор Медведчук 10 липня зустрілися із прем’єром РФ Дмитром Медведєвим у Москві, де, зокрема, домовлялися про взаємну співпрацю. З огляду на те, що їхня політсила має шанс посісти вагоме місце у парламенті, чи не загрожує нам проросійський реванш?
– Рейтинги, які ми бачимо, пригнічують. Ми не розуміємо, що мотивує людей голосувати за проросійські сили. Можливо попередня влада робила помилки, але нам треба далі йти в заданому векторі, а не повертатися назад. Хотів би порадити виборцям дивитися не на бігборди та брошурки, а з’ясувати, хто є хто, через що в нашій країні почалася війна і хто забрав наші території.
Роман Костенко
Давайте копнемо глибше і згадаємо початок-середину 20 століття, коли наші повстанські армії воювали і віддавали життя за незалежність України. А тепер люди просто своїм голосом хочуть позбутися цього і обрати гніт РФ. Адже це простіше, ніж у лісах зі зброєю гинути.
Напевно, ми десь недопрацьовуємо в системі освіти, якщо не доносимо людям ці догми.
Ми явно розуміємо – Росія не хоче нашої незалежності, бо якщо ми будемо сильним, економічно розвиненою європейською державою, то, дивлячись на нас, росіяни зрозуміють, що можна жити інакше. А їм це не треба, їм треба тримати народ у залізному кулаці.
На жаль, та аудиторія, яка цікавиться політичними процесами, набагато менша за ту, яка голосує навмання. Я їздив у Херсонську область на зустріч із виборцями, там є люди, які об’єктивно не розуміють, чим відрізняються списки від мажоритарки.
– Розведення військ у Станиці Луганській – це зрада чи перемога?
– Я був там після розведення, розмовляв із місцевим населенням, вони всі проти. За їхніми словами, обстрілів в місті вже давно не було, все було тихо і спокійно. Навіщо дали наказ про розведення, вони не розуміють.
Я не заглиблювався стратегічно, куди відійшли наші війська і яку вони мають можливість швидко вийти на свої передові позиції, але якщо така можливість є, то це головне. Плюс наші військові кажуть, що необхідна техніка, чергові вогневі засоби залишилися на місцях, тобто раптом що – вони готові.
Не знаю, який командир може дати наказ піти, не залишивши за собою якийсь резерв або запасні ходи.
Не думаю, що там може щось страшне статися, але, тим не менш, ми не повинні показувати, що здаємо свої позиції. Ми повинні бути сильними, ми зайняли позицію – це наша територія. Якби там була стрілянина, і це загрожувало життю і здоров’ю місцевого населення, тоді можна було розмовляти про відведення військ. А так, якщо там була тиша, то це трохи попахує показухою.
Взагалі на Луганському напрямку наші позиції з ворожими в деяких місцях розташовані у 2 км одна від одної, там величезні сірі зони. А в Донецькій області відстань між нами у 150-200 м. Ось там дійсно варто було б відвести війська, бо ризик невиправданих жертв сильно зростає.
Роман Костенко
– Ви були нещодавно на Донбасі. Розкажіть, яка там зараз обстановка?
– Ситуація там завжди напружена. Якщо на Луганському напрямку через великі сірі зони напруга трохи менша, то в Донецьку точаться постійні бої. Наприклад, у Зайцевому лінія між підрозділами проходить дуже близько, там постійні обстріли.
Росія продовжує постачати зброю і боєприпаси, незалежно від того, чи відбувається тут передвиборчий процес, чи ні. Можливо, Кремль зупинить обстріли перед виборами після візиту Медведчука. Але тільки щоб підняти рейтинг його партії, мовляв, дивіться, з нами можна і треба домовлятися, і у Медведчука з Бойком це виходить зробити.
Але цьому не варто вірити.
– Володимир Зеленський заявив, що сподівається на закінчення війни на Донбасі вже за рік. Ви вірите в такий прогноз?
– Війна може закінчитися і завтра, якщо у Путіна будуть якісь підстави, домовленості чи бажання. Саме російський президент – диригент цієї війни. Якщо закінчення війни буде для Путіна вигідним, наприклад, якщо ми пообіцяємо забути про Крим, то через день всі ватажки “Л/ДНР” різко помруть “своєю” смертю. Не знаю, блискавка вдарить і розійдеться саме на потрібних людей, і всі в це повірять.
Але ж про Крим ми не забудемо, і якщо ми хочемо закінчення війни на своїх умовах, нам доведеться докласти до цього більше зусиль.
Мені дуже важко щось прогнозувати, бо цю війну закінчать не військові, а політики.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
