У документальному фільмі російського журналіста Юрія Дудя хвилю уваги збурило ім’я піаніста Всеволода Задерацького. Що відомо про талановитого, але маловідомого українця – читайте у матеріалі 24 каналу.
У YouTube не знайдеш архівних записів виступів Всеволода Задерацького. А все через те, що за життя йому лише один раз дозволили виконати свій твір зі сцени. Навіть афіші не було, просто на аркуші із зошита написали програму концерту.
Якщо до письменників радянська влада була безжальною, то в музикантів було більше шансів уникнути розправи енкаведистів. Однак український піаніст з Рівного тричі сидів у в’язниці. Зокрема й у таборах Колими, де при температурі в мінус 50 градусів доводилося працювати по 12 годин. Є припущення, що Задерацькому не могли пробачити зв’язок з царською сім’єю.
У 1915 році українець викладав музичну літературу царевичу Олексію і щотижня їздив із Москви в Царське село. Понад рік він знайомив майбутнього спадкоємця престолу із західними композиторами, пояснював різницю між музичними жанрами.
Послухайте композицію “Циркові вершники” Всеволода Задерацького:
Коли до влади прийшли більшовики, то йому це пригадали, як і підтримку білогвардійців. Ці два пункти фактично перекреслили його кар’єру, а для НКВС він завжди залишився неблагонадійним.
Арешти композитора
Після першого арешту 1921 року його прізвище внесли в розстрільний список. У ніч перед стратою Задерацького помістили в конфіскований будинок. Там стояв рояль, тож перед смертю піаніст грав усю ніч. А на ранок навпроти його прізвища з’явився надпис “Залишити живим”, виведений самим Феліксом Дзержинським. Підозрюють, що “Залізний Фелікс” мешкав неподалік і чув цю гру.
Однак після п’ятьох років його знову заарештували. Цього разу НКВДсти ще й вилучили всі твори композитора і знищили їх. Після звільнення Задерацькому дозволяли селитися лише в невеличких містах, а про Москву та Петербург і не могло й бути мови. Документів не видавали, влаштовувався на тимчасові роботи.
Послухайте красиві музичні твори Всеволода Задерацького:
У 1937 році його запідозрили у контрреволюційній діяльності. Задерацького відправили на край Радянського союзу. Спочатку у вагонах до Владивостока. Далі у тюрмі корабля до Магадана, а звідти сотню кілометрів пішки до таборів.
Створення найкращого твору
Найдивовижніше, що саме в таких нелюдських умовах Задерацький створив свій найкращий твір. Якимось чином він зумів переконати керівництво табору дати йому клаптики телеграфних бланків та олівець. Обіцяв, що не напише жодного слова, тільки ноти. Дрібним почерком він занотував “24 прелюдії і фуги для фортепіано” тривалістю понад дві години.
Послухайте легендарний твір “24 прелюдії і фуги для фортепіано” Всеволода Задерацького:
Писав не маючи змоги випробувати цей твір на інструменті. Гумки не було, тому писав без помилок і перекреслень – одразу готовий твір.
Замість шести років на таборах – пробув два, а потім ще півтора року добирався назад до родини. На зворотні квитки доводилося заробляти в містах поруч із таборами.
Останні роки свого життя Задерацький провів у Львові. Там він викладав фортепіано в консерваторії, виступав, виконуючи чужі твори.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
