”Українське б*дло!” Ніцой поскандалила із водієм через російську попсу

Письменниця Лариса Ніцой, борець за українську мову написала жорсткий пост про свою поїздку на Форум видавців у Львові із байдужим водієм, який не тільки недбало ставився до прохань і побажань пасажирів, але й змушував їх усю дорогу слухати російську попсу.

Крім того, її обурив той факт, що на цілком резонні зауваження чоловік зажадав від неї вибачень за підвищення голосу. Про неприємний інцидент Ніцой розповіла на своїй сторінці у Facebook.

“Блаблакар на Львів. Вася із Закарпаття. Бус. Вікна глухі. Повітря, як в акваріумі. Кондиціонер не працює. О 6 ранку динаміки бухкають так, що бус підстрибує у такт музиці. Дочка крутиться, не може заснути, кричить: “Василю, у вас задні динаміки не вимикаються? Хочеться поспати”.”Ні, а що, заважає? Так спіть”, — безтурботно каже водій і їде далі.”А ти мо-о-й, а я нє тва-а-а-я! Пацелуй мєня, пацелую тєбя!” Реве 10 хвилин московська попса. Реве 30 хвилин. Інші пасажири мовчать. Мабуть, їм подобається. Стримуюся із останніх сил”, — обурюється письменниця (у її прямій мові збережено авторський стиль).

Через деякий час вона все-таки не витримала і попросила водія увімкнути іншу музику, проте він сказав, що такої немає і продовжив слухати попсу на повну гучність. Однак після того, як під час висадки одного з пасажирів у Житомирі водій впустив дорогу сумку Ніцой з ноутбуком, письменниця висловила йому своє невдоволення його ставленням до пасажирів і змусила вимкнути нав’язливу музику.

Але її вимоги вистачило лише на декілька годин і на під’їзді до Львова горе-водій знову увімкнув попсу й зажадав від Ніцой вибачень за підвищення тону.

“Мені шкода, — кажу йому, — що ви не розумієте таких елементарних речей. Ви слухаєте московську музику і навіть не замислюєтеся, що спочатку московити прийшли до нас зі своєю музикою — і ми не помітили, як вона стала нашою. Потім московити прийшли до нас зі своїми Пушкіним і Достоєвським — і ми не помітили, як вони витіснили наших письменників. Можете назвати когось крім Шевченка? Не напружуйтє мозок, питання риторичне. Потім вони прийшли зі своїми фільмами —і ми стали “одін народ”. А потім вони прийшли до нас із танками. Ви продовжуєте слухати їхню попсу”, — звернулася письменниця до водія.

Однак він лише відповів їй запереченнями, зазначивши, що до всіх перелічених вище проблем не має жодного відношення, оскільки пісні виконують співаки, а він лише змушений їх слухати.

“Залізна логіка. Ми вийшли на окружній. Далі їхати було не під силу. Щоб доїхати до кінцевого пункту, викликали таксі. Скільки ж ще ось таких тупезних “українців” носить українська земля. Ні, не Путін винен. Це українське бидло, яке розмовляє українською. І ми винні. Я винна, сподіваючись на якесь розуміння. Делікатно заходимо здалеку. Натякаємо. Терпимо. Очікуємо, що дійде. А треба одразу межи роги. Одразу. Та так, щоб раз і назавжди. Пост, якщо що, не про водія насправді, а про нас. Про бидло і про терплячих”, — підкреслила Ніцой.

Разом із тим, розповідає вона, на зворотній дорозі зі Львова їй вдалося переконатися, що в українського суспільства ще не все втрачено, оскільки вона познайомилася із молодим військовим, який виявився її однодумцем і підтримує боротьбу за українську мову.

Ніцой розповіла, що хлопець подякував їй за проникливе звернення до студентів, яких письменниця закликала не переходити на російську мову в містах, та навіть дав телефон, щоб вона поговорила з його батьком, який також дуже підтримує її проукраїнськість.

“Іншу частину дороги зайняла дуже тепла і щира розмова з Віктором. Про війну. Про армію. Про Україну. Про життя. Про те, що кожен на своєму місці повинен будувати українську Україну. Навколо себе”, — з оптимізмом підсумувала Ніцой.

Джерело: Обозреватель

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини