Вода для чемпіона світу з фрідайвінгу Олександра Бубенчикова є його стихією, а здібність українця затримувати подих на дев’ять хвилин вразила весь світ. Про те, як приборкати страх та підкорити глибини – читайте в ексклюзивному інтерв’ю для 24 каналу.
Про захоплення фрідайвінгом
– Скільки себе пам’ятаю, я любив проводити час на річці, на морі, пірнати, затримувати дихання, надуваючи щоки. Власне кажучи, те відео, яке мене вразило і надихнуло на заняття фрідайвінгом – це кадри відомого французького пірнальника Гійома Нері.
– Я подивився і сказав “вау”. Спершу подумав, що це просто якась комп’ютерна графіка чи монтаж, що це просто нереально для людини. Але потім почав дізнаватися про це відео і стало зрозуміло, що це дійсно пророблено на затримці дихання, ніякої підстави немає.
Дивіться відео вражаючого занурення Гійома Нері:
– Ба більше тодішні рекорди світу мене просто вразили і я подумав: “Якщо інші так змогли, то можливо і я потренуюся, і так зможу”. Почав затримувати дихання, а вже після початку занять через рік встановив свій перший рекорд України.
– Я зустрівся з Гійомом Нері у 2012 році на командному чемпіонаті світу у Ніцці, у Франції. Я йому сказав, що саме його відео мене надихнуло, а нині ми досі товаришуємо. Його рекорди в басейні я вже давно побив. А от щодо глибини, то у мене є ще така ціль.
Про перші результати
– Коли я почав займатися фрідайвінгом як спортом, то починав з посереднього результату у три хвилини. І дуже довго не міг просунутися далі. Але одного дня в мене настрій був не дуже, я ще сам пішов на берег моря, я якраз відпочивав в Криму і почав затримувати дихання. Налаштував своє дихання і зробив затримку дихання на 4,25 хвилини.
– Саме у диханні секрет підготовки фрідайвера. Але дихання використовується не для того, щоб запасти більше кисню, бо цього просто не вдасться, а для того, щоб заспокоїтися і розслабитися.
Підкорення глибини від Олександра Бубенчикова: дивіться відео
– А я досі не прийняв рішення займатися фрідайвінгом професійно. Фрідайвінг – це непрофесійний вид спорту, це аматорський вид спорту. І навіть найкращі атлети, більшість з них, мають якусь основну роботу, а фрідайвінгом займаються у вільний час. Тому що виступи на змаганнях не приносять достатньо прибутку.
Про небезпечні випадки під час занурення
– Я тренувався у житомирському кар’єрі з своїм колегою Віктором Решетняком. Я планував зробити занурення на 75 метрів. Там не дуже хороша прозорість і глибше п’яти метрів дуже сильний термоклин (стик шарів води з різною температурою, – 24 канал). На глибині вода має всього лише чотири градуси Цельсія. Десь на глибині 70 метрів я відчув, що щось ковзало по моїй спині. Я зрозумів, що я зараз близько до дна і з дна, напевно, стирчить якесь дерево. Але, коли розвернувся зрозумів, що це щось мене тримає і я не можу піднятися. І це на глибині 70 метрів, без акваланга, в повній темряві.
Українець мріє побити рекорд відомого підкорювача глибин Гійома Нері
– Паніки не було, але, звісно, я почав трохи хвилюватися і напружуватися для того, щоб себе витягнути. Врешті-решт я звільнився. Відчував себе абсолютно нормально, але коли піднявся, почав дихати, зрозумів, що я не можу ніяк віддихатися. Через те, що я якраз напружувався на глибині, застресував, а ще там була низька температура, холод. Це все призвело разом до баротравми легенів. Це був, напевно, найнебезпечніший випадок в моїй практиці фрідайвінгу. Тому постійно, завжди треба мати біля себе підготовлену людину, яка буде знати, що робити в екстреній ситуації.
Про користь фрідайвінгу
– Я пройшов інструкторські курси у 2012 році і з того часу уже є сертифікованим інструктором. Викладаю і ділюся своїм досвідом. Мені дуже приємно, що мої студенти вже теж показують високі результати, перемагають на українських та міжнародних змаганнях.
– Всі ті навички, які люди отримують на курсах з фрідайвінгу потім застосовують в інших областях, у своїх хобі, роботі, персональній сфері. Тому що навички краще відчувати своє тіло, контролювати свої реакції, думки дуже корисні у будь-якій сфері життя.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини