Як правильно це робити, пояснив отець Ростислав Будзан, член Літургійної комісії Архиєпархії УГКЦ.
— Що таке поклони? Коли їх слід бити?
— Вочевидь, слід почати з того, що в Церкві розрізняють великі
(доземні) і малі (поясні) поклони. І лише у Великому пості
б’ються великі. Назагал поклін — це вияв покаянної постави і
знак почитання. І, припадаючи до землі, ми сповідуємо власну
гріховність, а підводячись із колін — виявляємо визволення від
гріха силою хреста Господнього, знак якого робимо на собі. Малі
поклони робимо щоразу, коли хрестимося.
У всіх Східних Церквах, а перш за все у Церквах візантійської традиції, до
якої належить Українська Греко-Католицька Церква, а також
Православні Церкви, є великі поклони. Коли ми б’ємо їх, то,
перехрестившись, повинні промовляти молитву святого Єфрема Сирина
(IV ст.). А молитва “Претерпівий за нас страсти…” — це,
власне, дослівний переклад латинської молитви, тому почути її
можна не на кожній парафії.
— Чи обов’язково поклони бити з молитвою, чи досить
перехреститися, вживаючи традиційне “Во ім’я Отця і Сина
і Святого Духа Амінь”?
— Усе ж таки слід промовляти або Єфремову молитву, що є ідеальним у
східній традиції, або “Претерпівий за нас страсти…”. Бо маємо
чіткий церковний припис, де зазначено, що саме потрібно говорити
при доземних поклонах.
— То коли заведено бити поклони?
— П’ять днів у тижні під час посту належить бити поклони. А в
суботу і неділю — ні. Бо субота і неділя — це завжди радісні дні:
у суботу було зішестя в ад Христа, а в неділю — воскресіння Ісуса
Христа. Тому суботи і неділі цілого року ніколи не є постами, і в
ці дні поклони не б’ють. Так само недоречно, коли люди б’ють їх
поза Великим постом — нема такого припису. Неправильно бити
доземний поклін і під час Божественної літургії.
Джерело: poradnykzhinky.com
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
