Шлях до успіху найкращого вчителя України та світу Пауля Пшенічки
«Теорія Великого Виклику» – проект про неймовірних людей, які, незважаючи на життєві обставини чи труднощі, реалізовують свої мрії та ідеї, змінюють себе і змінюють світ. Це історії українців, які надихають, мотивують, доводять своїм прикладом, що ризик, наполеглива праця й любов до власної справи, – найкращий капітал для успішного старту. Кожен герой – це унікальна історія, це приклад, як іти вперед та досягати поставленої цілі. В ефірі щопонеділка, о 18:30, на 24 каналі. Про це повідомляє ZAXID.NET.
***
Ім’я 71-річного вчителя фізики та астрономії Пауля Пшенічки стало відомим нещодавно.
Чотирнадцять років тому, за версією корпорації «Intel», він став найкращим вчителем світу з фізики. а минулого року таким його визнали в Україні.
Після конкурсу у 2004 році, в просторах Всесвіту з’явилась і планета, названа іменем Пауля Пшенічки. «Два кілометри в ширину і шість у довжину. Ось така каменюка. Я навіть не можу скористатися цим об’єктом. А так полетів би, дачу там собі б збудував», – сміється вчитель.
Поки його небесне тіло витає галактичними шляхами, тут, на Землі, фізик-астроном допомагає школярам закохатися в науку та вчить їх експериментувати. І такому стимулу не є перешкодою ані маленька зарплата, ані недосконалість української системи освіти.
«Мені свого часу закрили дорогу в науку»
Фізику та астрономію Пауль Франсович викладає школярам уже 48 років. Зараз вчитель працює у Чернівецькому ліцеї №1 математичного та економічного профілів.
Якщо погода сонячна, то на пари їде велосипедом:»Чому крутити педалі так легко? Все тому, що коли ми ходимо, то весь час підіймаємося й опускаємося, підіймаємося й опускаємося. Саме це нас і виснажує. А на двоколісному працюють лише ноги, відтак втомлюємося тільки через рухи ними», – пояснює фізик.
Науку Пауль Пшенічка вбачає всюди. Ще в дитинстві він захоплювався технікою: моделями літаків, планерів, потім зацікавився радіо, а бути хотів і пілотом, і інженером, і науковцем.
«Коли я закінчив школу, то всі говорили про перші супутники й польоти в космос. Взагалі темою №1 була фізика. Проте свого часу мені закрили дорогу в науку. Це було пов’язане з політичними мотивами. Але зараз до неї мене й не тягне. Хочу працювати з дітьми», – каже він.
Проте викладати в системі освіти, яку маємо наразі, Паулеві Франсовичу нелегко. За його словами, вона оповита байдужістю. А це шлях до того, щоби циніками ставали всі, хто сидять за шкільними партами. «Тому учні і списують, знають, що нічого їм за це не буде. Те, що зараз відбувається, через років 15 вдарить по голові всієї держави», – переконаний вчитель.
«Вчу своїх учнів експериментувати, не боятися зробити помилку»
Сьогодні ж, під час занять з ліцеїстами, Пауль Пшенічка помічає: хтось сидить і нічого не робить, або приходить і нічого не знає: «Від цього мені неприємно. Тому ще у 1991 році я винайшов проектний метод, суть якого – у тому, щоби учні розвивали творчий підхід до вирішення проблем, а не шукали єдиноправильну відповідь. Наприклад, я даю учневі серйозну задачу, яка на сьогодні не має розв’язку, бажано з якимось практичним застосуванням. Відтак школярі, застосовуючи такий спосіб пізнання науки, комунікують одне з одним, стають впевненішими в собі, ростуть як особистість. У школі їх вчать не робити помилок, але часто саме помилка веде до нового відкриття».
Позитивний вплив проектного методу Пауля Пшенічки вже відчули ті його вихованці, які раз на тиждень відвідують фізичний гурток, готуючись там до турнірів.
«Він не каже нам, що робити, а як думати. І впродовж думання ти вчишся, а згодом можеш застосовувати це на практиці. Тут присутня свобода дій», – розповідає десятикласний Юрій Осачук.
«Цю премію я розділю на три рівні частини»
У 2017 році, в межах конкурсу «Global Teacher Prize Ukraine», Пауль Пшенічка став найкращим учителем в Україні. Окрім звання, нагороди та овацій він отримав премію у 100 тисяч гривень.
«Для вчителя це великі гроші. Цю премію я розділю на три рівні частини: перша піде для потреб моєї організації, другою я сплачу комунальні послуги, а третю витрачу на випивку з друзями (сміється)».
Після виходу у фінал він та ще зо два десятки педагогів з’їхалися в Одесу, де кілька днів виконували різні завдання викладали уроки в школах. «Ми чомусь очікували, що такий поважний вчитель, як Пауль Франсович, захопливо вестиме лекцію. Проте тоді, коли ми зайшли в кабінет, то побачили його разом з учнями, які пропонували ідеї, висували гіпотези, шукали відповіді на запитання. Пшенічка для мене – то, власне, той сучасний учитель нової української школи, який вміє бути не над учнями, а на одному рівні з ними», – каже голова ГС «Освіторія» Зоя Литвин.
Вихованці Пшенічки за кордоном
Понад 50 років викладання фізики й астрономії в Чернівецькому ліцеї не минули дарм.
Сьогодні вихованці Пауля Пшенічки – знані професори й науковці не лише в Україні, а й за кордоном, зокрема, в США й Канаді. Саме їх викладач вважає своїм найбільшим досягненням у житті.
Один із них – Євген Фуркал, який працює керівником групи медичних фізиків при медичній школі Пітсбургського університету (штат Пенсильванія): «Ми займаємося прискоренням елементарних часток, таких, як електрони. Це для того, щоби потім використовувати їх для лікування ракових клітин». Він та інші його вихованці мають сподівання, що метод викладання, який у своїй роботі використовує Пауль Пшенічка, розповсюдиться і в Україні, і далеко за її межами.
«Займайтеся тією справою, яка вам до вподоби. З натхненням, із творчим підходом, для того, щоб жити й проживати, аби воно мало сенс. І тоді воно матиме сенс для навколишніх».
Джерело: ZAXID.NET
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
