Троє мандрівників створили інтерактивну Google-карту з найцікавішими, найгарнішими та найзагадковішими місцями України. Вона поділена на три категорії: місця, архітектури та заходи. Саме у “Архітектурі” українці обрали вісім місць на Львівщині, які визнали найвизначнішими. Пропонуємо дізнатись про них.
Про це розповідає VG Львів.
Добромильський замок
Фото: wikimapia.org
Добромильський замок або Замок Гербуртів розташований за 4 км на південь від міста Добромиля, що в Старосамбірському районі Львівської області. Пам’ятка архітектури другої половини XVI ст. загальнодержавного значення. З усього замку до нашого часу збереглися:
– чотириярусна брамна бастея з рештками житлових приміщень;
– два фрагменти мурів;
– залишки однієї башти;
– залишки криниці на подвір’ї замку (яма, завглибшки бл. 3 м).
У плані замок овальної форми, займав площу подовгастого гребеня гори і мав довжину 85 м, ширину — 25 м. Завдяки своєму розташуванню був неприступним.
Цікаво те, що Добромильський замок є найвищим (560 м над рівнем моря) та найвіддаленішим від Львова замком Львівщини.
При хорошій видимості з мурів замку можна побачити міста Перемишль і Самбір.
Свірзький замок
Замок побудовано князями Свірзькими у XV ст. Більшість джерел датує першу згадку про укріплення 1530 роком. Однак охоронна табличка на в’їздній брамі вказує на 1482 рік.
Прямокутний у плані замок має два подвір’я: велике – житлове, і мале – господарське.
З колишньої пишноти зовнішнього барокового декору замку до наших днів збереглися лише фронтони, білокам’яні портали та кам’яні різьблені наличники віконних прорізів. Особливу принадність становлять кам’яні вази біля сходового маршу та грифон на одному з фасадів. Внутрішнє ж реставроване оздоблення приміщень ще зберігає сліди колишньої розкоші – наличники дверних прорізів, дерев’яні різьблені сходи, стельове оздоблення – скупе нагадування про колишню величини.
Навколо твердині навіть зберігся парк і зруйнована сторожова вежа (польські джерела називають її каплицею – і це чи не найстаріша частина комплексу).
Замок виглядає охайно, хоча потрапити всередину вдається не кожному. Територію охороняють, тож лише зі згоди охоронців можна роздивитися його зсередини.
Жовківський замок
Фото: photographers.ua
Закладений засновником Жовкви Жолкевським у 1594 р., а будувався до 1606 р. Павлом Щасливим. Також відомо, що на запрошення Жолкевського тут працювали такі відомі архітектори як Амвросій Прихильний, Павло Римлянин, Петро Бебер.
За переказами, навколо замку знаходився сад дружини Жолкевського неймовірної краси, та до нашого часу він не зберігся. У 1606 р. за замком Жолкевським був створений звіринець, де розводили зубрів, оленів, сарн та інше, котрий існував тільки до кінця XVII століття. Цей звіринець дав назву одній із міських брам.
Олеський замок
Фото: studway.com.ua
Вперше Олеський замок згадується в письмових джерелах, датованих 1327 роком. Розташування замку на кордоні Литви і Польщі зумовило постійну боротьбу за нього та часті зміни власників. У XV–XVІ ст. Олеський замок кілька разів ставав жертвою руйнівних набігів татар. У другій половині ХV століття замок перестав бути оборонною спорудою і перетворився у резиденцію магнатських родів: Даниловичів, згодом Собєських, Жувуських.
У своїй подальшій історії замок багато разів потерпав від руйнацій: декілька пожеж і сильний землетрус 1838 р. спричинили руйнування мурів замку. Не менше пошкодили його і самі власники – після того, як в одній з кімнат знайшли замурований скарб, почалися гарячкові пошуки інших коштовностей: розбивалися стіни з розписами, руйнувалися каміни, знімалися підлоги. На кінець XIX ст. Олеський замок перетворився практично на руїну. За зібрані в 1882 р. львів’янами кошти замок викупили, і він перейшов у власність держави.
До 1939 р. замок використовували як сільськогосподарську жіночу школу. Коли Галичину було приєднано до СРСР, у замку організували табір польських військовополонених, у роки Другої світової війни тут розміщувалися військові склади.
Лише з 70-х років минулого століття розпочалося активне відновлення Олеського замку. Нині це відділ Львівської галереї мистецтв.
Поморянський замок
Поморянський замок – пам’ятка архітектури національного значення, унікальний зразок поєднання фортифікаційної та палацової архітектури, перші згадки про який датовані XIV ст. Замок був улюбленою резиденцією короля Яна ІІІ Собєського.
Замок відігравав важливу роль як оборонна споруда та фортифікаційний пункт під час неодноразових нападів татар та турків на наші землі. В 1498-1506 р.р. Поморяни були зовсім знищені, замок згорів. Після цього місто та кам’яний замок відбудували.
Первісно замок являв собою чотирикутну замкнену в плані двоповерхову споруду з круглими наріжними баштами і невеликим внутрішнім двором. В’їзд в замок здійснювався по підйомному мосту через в’їздову браму в центрі північного крила. Оточений він був ровом, який заповнювався водою з річки Золотої Липи та рядом оборонних мурів.
Під час Другої світової війни у замку жили два гестапівці, що управляли поморянським маєтком. Можливо, це й врятувало садибу від цілковитої руйнації. Та не врятувало німців: їх біля самісіньких воріт розстріляли хлопці з УПА. Потім приїхала каральна експедиція, і всіх чоловіків Поморян було заарештовано та вивезено на примусові роботи до Німеччини. У 50-х роках ХХ ст. у замку містилися райком КПУ та райвиконком. Потім сюди перенесли ПТУ, яке діяло тут до 80-х років минулого століття.
Після великих переробок, яких зазнав замок, він втратив свій первісний вигляд. Зараз він у критичному стані. Збережені тільки два двоповерхові крила, східне з круглою вежею і південне з галереєю. З північно-східної сторони від замку розташована одноповерхова господарська споруда без даху. Через те, що будівлі замку довший час не експлуатувались, вони перебувають в аварійному стані. Дахові конструкції над спорудами замку пошкоджені, спостерігається втрата дахівки. У склепінні під галереєю є провали. Вікна та двері майже повністю втрачені.
Підгорецький замок
Підгорецький замок має більшу архітектурну цінність – він один із найкрасивіших у Європі з епохи Ренесансу. Сьогодні сам замок продовжують реставрувати, тому для огляду доступні лише прилеглі території та фасад. До речі, саме Підгорецький замок виконував роль Версалю у радянському фільмі про трьох мушкетерів. Будували замок впродовж 5 років, 1635-1640 рр. за проектом архітектора Андре дель Аква та військового інженера Гійома де Боплана для коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.
“Palazzo in fortezza” – так називалася італійська схема, за якою зводився даний палац. Використовувалася вона тоді, коли необхідно було побудувати не просто палац, а укріплену резиденцію з функціями фортеці. В якості будівельних матеріалів використовували камінь і цеглу. Замок оточено ровом та земляними укріпленнями, які повторюють обриси замку.
На початку Першої Світової війни Підгорецький замок не постраждав.
У 1915 році в замку розташувалися австро-угорські війська і він опинився на лінії фронту. Палац міг би послужити чудовою мішенню для артилерії, але воєначальник Олексій Брусилов дав наказ не відкривати вогонь по замку, так як оцінив його історичну цінність і саме цим врятував його від знищення. Однак замок було розграбовано військовими.
У 1949 році в замку було відкрито санаторій для хворих на туберкульоз. У лютому 1956 року сталася пожежа, що тривала 3 дні. Наслідки були катастрофічними, від замку залишилися тільки зовнішні стіни. Ремонт зайняв майже три роки, після чого в замку знову відкрили санаторій.
У 2010 році відзначали 370-річчя Підгорецького замку.
Золочівський замок
Разом із Золочівським замком ви можете потрапити в “Китайський палац” поблизу, де розташувався музей Східних культур. У самому замку зберігається копія корони єдиного за всю історію українського короля Данила Галицького. А найзагадковішими у споруді є камені із зашифрованими написами, датовані XV століттям. Золочівський замок було зведено на кошти Якуба Собєського (батько короля Речі Посполитої Яна III Собеського) у 1634 році як оборонну фортецю, за проектом невідомого італійського архітектора. Його зведено на місці старого дерев`яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та pови з водою. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти виїзної вежі знаходиться Китайський палац. Цікавим також замок є тим, що тут була перша система каналізації, яка збереглася до наших днів. Виїзна вежа, Китайський палац, великий житловий палац творять ренесансний ансамбль
Бродівський замок
фото: stejka.com
Бродівський замок був побудований в 1635 році, за ескізами відомих архітекторів: італійця Андреа дель Аква та француза Гіема Леввасера ??де Боплана. Багато років замок захищав своїх власників від навал ворогів і витримував навіть тижневі атаки.
Замок складався з п’яти бастіонних укріплень та валів, навколо замку був глибокий рів, наповнений водою. В’їзд в середину фортеці був через підйомний міст, або за загаті. З 1702 роки замок був резиденцією династії Потоцьких і переживав свій розквіт. У цей час частими гостями тут були австрійські та польські монархи. У
1812 році Бродівський замок повністю втратив своє оборонне значення. За наказом австрійського уряду була повністю розібрана фортифікація з боку міста: знищена надбрамна башта з годинником, зруйновані два бастіони, засипаний рів і знищені вали.
Бродівський замок є визначною пам’яткою оборонної архітектури України, в якій збереглася п’ятикутна форма планування бастіонного укріплення. Але, незважаючи на те, що в 2007 році було прийнято рішення розпочати роботи з відновлення пам’ятки, в даний час, замок, м’яко кажучи, не дуже доглянутий.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
