ТОП-5 “замкових” споруд Львова

1482

Місто Львів багате на архітектуру, історію і таємниці. Щодня сотні львів’ян та гостей міста проходять повз правдиві або не дуже замки, розташовані поміж звичайних житлових будинків і навіть не задумуються над тим, хто тут жив чи для чого зводив такі монументальні споруди. Про деякі з них спробуємо розповісти нижче.

Палац гіпсових королів

Він же — вілла Юзефи Франц. Споруда, збудована 1892 року і перебудована 1904-го, є зразком необарокової архітектури, розташована у львівському Новому Світі.

Теперішня вулиця Коновальця є частиною елітного району міста, який колись називався Новим Світом. Передбачалось, що там житимуть лише аристократи і заможні львів’яни. Одним із таких було сімейство Франців, які володіли гіпсовими кар’єрами (нині – Алтайські озера) та фабрикою.
1939 року будинок націоналізували, у середині минулого століття палац слугував дитячим відділенням обласного туберкульозного диспансеру, у наш час тут розміщений Львівський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер.

“Замок” на вулиці Генерала Чупринки

Ще одна елітна споруда із львівського Нового Світу — псевдоготичний “замок” на вулиці Чупринки, 50-52, який насправді є житловим будинком. Будинок будувався у два етапи, одна його частина мала здаватись в оренду, іншу, з  фігурою лева, спроектував для себе Юзеф Сосновський. Будинок збудували у 1900-1901 роках, і через якийсь час Сосновський продав свій “замок” бібліофілу Бесядецькому.

Перед головним порталом будинку колись стояли два стовпи зі скульптурами орлів. Тому його ще називали дім «Під Орлами». А помешкання власника й сьогодні охороняє кам’яний лев, що стоїть праворуч входу до брами в невеликому садку. А за брамою розміщені скульптурні прикраси у вигляді голів людей.

Палац Туркулів-Комелло

Чергова львівська споруда, зведена у стилі венеційської неоготики у першій половині 19 століття, розташована на вул. Пекарській, 50а — палац Туркулів-Комелло, також відома під назвою палац Дідушицьких.
Свого часу місце було дуже популярним, оскільки власниця палацу Теодозія Дідушицька, 1844 року відкрила у ставі в палацовому парку купальну. На свята та у неділю місце для відпочинку доповнювалось живою музикою, яку виконував оркестр біля купальні.

Майже через сотню років, 1937 року, будівлю передали під потреби факультету ветеринарії медичного університету. Зараз тут розташований один із корпусів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького.

Палац Сєменських-Левицьких

Пам’ятка архітектури, що знаходиться у Львові на вулиці Пекарській, 19, виконана у стилі французького бароко.

Будівництво палацу замовив посол Галицьких штатів, граф Костянтин Сєменський. До 1849 року садибу збудували за проектом архітектора Фридерика Баумана. Але у 1877 році син графа Сєменського, Вільгельм, перебудував палац за проектом архітектора А. Вагнера.

За радянського часу споруду було перепрофільовано у школу-інтернат № 102 для дітей з особливими потребами, котра знаходиться тут і тепер.

Існує також легенда, пов’язана із цим палацом: нібито за декілька століть до будівництва споруди, тут мешкали брати-розбійники, які грабували і вбивали подорожніх. Проте доля розпорядилась так, що під час бурі у їхнє помешкання вдарила блискавка, і дім вигорів вщент разом зі своїми власниками.

Жовківська Рогатка 

Вона ж “фабрика спиртових виробів та підсолоджених трунків”. “Палац” із індустріального району Львова, розташований на вул. Хмельницького, 124, також називають “Фабрикою повидла”. Ця назва з’явилась відносно недавно, хоч повидла тут і не варили.

Існують припущення, що “неоготична вежа, яка нагадує середньовічний замок була збудована на початку ХХ ст. для фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків «Й. Корнік і син»”.

З початку радянського періоду у Львові фабрика працювала як консервний завод, а згодом – як винзавод тресту «Укрголоввино», куди привозили цистернами для розливу у пляшки вино з Алжиру та Молдови. У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочевої бази № 1, а у 90-х роках ХХ ст. фабрика припинила роботу.

З 2009 р. приміщення фабрики використовують для проведення різних мистецьких фестивалів, таких як: “Тиждень актуального мистецтва» чи UrbanExploration.

Фото з відкритих джерел

Джерело: Справжня варта

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини