Великдень – урочисте древнє християнське свято. Це велике святкування започатковано на честь Воскресіння Ісуса Христа. Дата і місяць відзначення Великодня не є сталими, вони змінюються кожного року і обчислюються згідно з місячно-сонячним календарем. Цього року Великдень чекає на нас вже 1 травня.
І кожен, мабуть, вже думав, де саме він буде зустрічати це свято, сам, або з сім’єю чи близькими.
Ми хочемо допомогти вам вибрати найгарніше місце для святкування такого важливого торжества і пропонуємо вашій увазі топ-10 храмів та монастирів України, у яких дійсно варто побувати на Великдень.
10. Свято-Успенська Почаївська Лавра (Тернопіль)
Свято-Успенська Почаївська лавра – це не просто храм, це найбільша православна святиня Волині і найбільш шанований духовний центр України. Архітектура Почаївської Свято-Успенської лаври не проста, вона складається з 16 церков, резиденції архієпископа і келій. Навколо храму ви побачите неписану красу: скелястий схил гори, тераси та мальовничий ландшафт.
Святині лаври – це мощі преосвященного Йова, живець з цілющою водою, чудотворна ікона Божої Матері і , навіть, відбиток її ступні.
Легенди нам розповідають, що священний храм був заснований на Волині київськими ченцями – Акиндином, Полікарпом, Памвою та священномучеником Лукіяном. З’явилися вони тут приблизно у середині XІІІ століття, коли рятувалися від навали монголо-татарських орд, які на той час захопили Київ. Вважається, що ім’я храму дала назва невеличкої правої притоки Дніпра, що впадала в Славутич в районі київського Подолу.
Інша версія походження назви – видозміна виразу «Поча Діва чудеса творить». За легендою, у той самий історичний період – 1240 року – над храмом ченцям явилася Богоматір, після чого, до речі, і з’явився відбиток її стопи і цілюще джерело.
Історія, у свою чергу, розповідає, що будувати Свято-Успенську Почаївську лавру почали у XVI столітті, а не у XІІІ, як говорять легенди. Кошти на будівництво пожертвувала Анна Гойська, завдяки їй будівництво йшло доволі швидко і невдовзі закінчилось. До речі, саме вона подарувала ту саму ікону Божої матері, про яку вже згадувалося раніше.
9. Церква святого Миколая (Львів)
Дев’ятою у нашому рейтингу є церква святого Миколая у місті Львові. Дана церква є найдавнішою спорудою міста, відноситься до архітектури XIII століття. З’явилася церква з нагоди закладання міста Львова.
Історично відомо, що цей храм раніше був родинною усипальницею і надвірною церквою галицько-волинських князів. Датою заснування вважається 1264-1340 роки. У церкви багата історія, у XVI столітті тут існувало Миколаївське братство, у XVIІІ столітті храм належав до Греко-Католицької Церкви, у першій половині XX століття – вже до Православної Церкви Московського Патріархату, а з другої половини XX століття – це вже Православна церква Київського Патріархату.
У церкві святого Миколая ви зустрінете такі історичні пам’ятки: ікона Теодора Тіронського та ікона Божої матері, датовані ХVII століттям, а ще ікона Святого Миколая Чудотворця та фрескові розписи у псевдовізантійському стилі.
Церква Святого Миколая є єдиним безперервно діючим храмом міста за всю його історію.
8. Покровська церква (Луцьк)
Восьме місце посіла Покровська Церква у Луцьку, яка є найстаршим діючим храмом у місті.
Історія церкви починається приблизно у XV столітті. За одними джерелами вважається, що храм побудували онуки Київського князя Володимира Великого, а за іншими, що засновником церкви є литовський князь Вітовт. Спочатку храм був побудований з дерева, але згодом його перебудували на кам’яний.
До XIX століття Покровська церква була простою православною церквою, у 1803 році вона стала греко-католицьким кафедральним собором, а вже у 1826 році – православним.
До 1962 року тут знаходилася ікона Волинської Божої Матері XIII-XIV століття, зараз вона знаходиться у Національному художньому музеї України.
7. Храм Христа Спасителя (Ужгород)
Сьоме місце посів храм Христа Спасителя, який знаходиться у місті Ужгороді. Цей храм не такий стародавній, як три попередні, але він все ж таки має право знаходитися у цьому рейтингу.
Історія будівництва розпочинається у 90-х роках минулого століття, а закінчується на початку XX століття. Храм відноситься до Московського Патріархату, настоятелем його є Дмитро Сидор – священик Української православної церкви.
Храм видно практично з будь-якої точки Ужгорода, його висота становить 60 метрів. Головний позолочений купол собору вінчає 8-метровий і 500-кілограмовий позолочений хрест. Головний купол оточений чотирма меншими куполами блакитного кольору.
6. Свято-Успенський собор (Полтава)
Наступне місце у рейтингу – місто Полтава і Свято-Успенський собор.
Заглибимось в історію. Спочатку полтавський собор, документально згаданий у 1695 році, як і багато інших храмів того часу, був дерев’яним. 1770 року храм було перебудовано у кам’яний, до речі це був перший кам’яний собор Полтави. Пізніше, у 1780 році, храм було знов перебудовано. Підлога храму спочатку була зроблена з гончарної цегли, пізніше вона була змінена на чавун. У 1900 році храм знов перебудували, зробивши його ширшим, просторішим та світлішим.
У 1847 році собор став кафедральним, навкруги нього з’явилася цегляна огорожа з кованою решіткою, раніше паркан був дерев’яним.
Сьогодні Свято-Успенський собор належить до Української Православної церкви Київського Патріархату.
5. Собор Благовіщення Пресвятої Богородиці (Харків)
На п’ятому місці нашого рейтингу Собор Благовіщення Пресвятої Богородиці, місто Харків. Це один з найгарніших храмів міста, який входить до сімки чудес Харкова.
Історія собору бере свій початок ще в 50-х роках XVII століття, коли це був не розкішний собор, а невеличка дерев’яна церква. Кам’яною вона стала лише у 1789 році, через п’ять років її освятили і відкрили для прихожан.
У зв’язку з тим, що прихожан ставало все більше і більше, було прийнято рішення розширити церкву, що відбулося у 1836 році і дало можливість храму носити титул «Міського собору».
Храм вражає своєю монументальністю, стилістикою, багатим внутрішнім оздобленням. Основні мотиви були запозичені з київського Володимирського собору і частково з храму Христа Спасителя й Ісаакіївського собору в Санкт-Петербурзі.
4. Спасо-Преображенський собор (Чернігів)
На четверте місце заслуговує Чернігів та розташований у ньому Спасо Преображенський собор, найдавніша пам’ятка архітектури Київської Русі.
Історія собору, створеного з ініціативи Мстислава Тмутараканського, князя чернігівського, починається приблизно в 1030 році. На місці сучасної кам’яної споруди у давнину знаходилося язичницьке капище, пізніше тут була зведена дерев’яна церква. Ще задовго до завершення свого будівництва храм став найважливішим святилищем Чернігово-Сіверських земель, оскільки саме тут знаходилися на зберіганні дивовижні чудотворні ікони і мощі святих, були поховані духовні особи і київські та чернігівські князі.
3. Києво-Печерська Лавра
Третє місце нашого рейтингу посідає найбільший музейний комплекс України – Києво-Печерська Лавра.
Монастир заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм недалеко від Києва. В XІ столітті монастир став центром християнства на Русі, у XVІІ столітті – отримав статус «лаври».
Протягом століть лавру будували і перебудовували. З’являлися оборонні стіни, дзвіниці, фортечні стіни…
Києво-Печерська лавра є прекрасним зразком українського барокового мистецтва.
2. Михайлівський Золотоверхий собор (Київ)
Михайлівський Золотоверхий собор у Києві посів почесне друге місце. Названий так, тому що на ті часи це була перша церква з позолоченим куполом.
Закладений храм був у 1108 році онуком Ярослава Мудрого – київським князем Святополком Ізяславичем. У 1113 році собор освятили, а коли у 1114 році князь Святополк помер, його поховали у збудованому ним храмі. Собор неодноразово перебудовували і реконструювали у XV XVIII століттях.
У 1937 році храм по-варварськи висадили в повітря. Він був відновлений наприкінці дев’яностих років минулого століття.
Вражає дзвіниця Михайлівського собору, адже там встановлений унікальний клавішно-дзвоновий інструмент – карильон. Тільки спеціально підготовлений музикант може виконувати на ньому мелодії різної складності.
1. Володимирський собор (Київ)
Переможець нашого рейтингу – Володимирський собор у Києві, головний храм Української Православної церкви Київського Патріархату.
Володимирський собор було зведено у 1882 році за ініціативи Московського митрополита Філарета.
Собор є прекрасним представником руського неовізантійського стилю.
У Володимирському соборі нині знаходяться мощі Великомучениці Варвари і Святителя Макарія.
Отже, в Україні є багато храмів, у яких варто побувати на Великдень, але де б вам не довелося зустріти це чудово свято, у величавій споруді собору чи в скромній сільській церкві, головне, щоб ваша душа була відкрита для добра, та дарувала його оточуючим.
Джерело Етнохата.
Фото з відкритих джерел.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини