Чимало українців досягли надзвичайних висот в найрізноманітніших галузях науки. Однак не всі вони знайшли визнання і славу саме в Україні. Однією з таких талановитих людей є вчений, політик і активний суспільний діяч Сильвія Ольга Федорук, дочка українських емігрантів в Канаді.
Сильвія Ольга Федорук — це визначна особистість в історії Канади та світової медицини. Її вклад в діагностування та лікування ракових захворювань є дійсно неоціненним. А коріння робить її також гордісттю всього українського народу. Саме тому історія її життя є такою цінною і цікавою для вивчення.
Народилась Сильвія Ольга 5 травня 1927 року в містечку Канора, Саскачеван, в родині українських емігрантів Теодора Федорук та Анни Романюк.
Початкову освіту Сильвія здобувала в однокімнатній школі, де навчання проводилося в одній класній кімнаті, а навчалось ще близько 70 інших дітей. Вчителем в цій школі і був батько Сильвії.
Впродовж Другої світової війни родина переїхала до міста Віндзор, Онтаріо, де батьки влаштувалися на роботу на фабриці. Отож 1946 року дівчинка закінчила середню освіту вже в Вілкервілському коледжі, як найкраща учениця жіночої статі. Вона була нагороджена медаллю Ернеста Джона Кріда за успіхи в навчанні та отримала стипендію для навчання в університеті.
По завершенні війни сім’я вирішила повернутись до рідного Саскачевану, тому Сильвія вступила до Саскачеванського університету в містечку Саскатун. В студентські роки майбутній фізик, крім навчання, активно займалась спортом, була членом команди з баскетболу, а її команда з волейболу 2 роки поспіль вигравала турніри. Крім того, щоб зменшити витрати батьків, Сильвія працювала.
1947 року вона захистила ступінь бакалавра з фізики з Золотою медаллю губернатора провінції. А 1951 року захистила ступінь магістра. Чудова репутація звернула на неї увагу доктора Гарольда Джонса, який запросив перспективного вченого на посаду медичного фізика Саскатунської клініки діагностики та лікування раку. Згодом Сильвія стала головним медичним фізиком клініки та директором фізичних досліджень. Паралельно продовжувала роботу в університеті на посаді професора онкології та члена вченої ради.
Найбільш значущим вважається її внесок 1951 року в створення першого апарату “Кобальт-60” для лікування раку та перших атомних медичних сканерів. Проте її діяльність в інших напрямках також не зупинялась.
1961 року Сильвія грала в першому Чемпіонаті Канади з керлінгу. Її команда перемогла в турнірі. Тож з 1971 по 1972 роки вона обіймала посаду президента жіночої асоціації керлінгу Канади.
З 1973 по 1983 роки Сильвія Федорук була першим членом Комісії з питань ядерної безпеки Канади жіночої статі.
1977 року була нагороджена Медаллю срібного ювілею королеви Єлизавети ІІ.
1986 рік був дуже насиченим для Ольги Сильвії Федорук. Її було включено до Зали слави керлінгу Канади, Ордену заслуг Саскачевану, призначено офіцером Ордену Канади та обрано жінкою року від Жіночої християнської асоціації Канади. Того ж року Сильвія обійняла посаду ректора Саскачеванського університету.
Свого піку кар’єра видатного фізика досягла 1988 року, коли її було обрано в члени Ордену святого Джона – міжнародної організації попередження та боротьби з захворюваннями, підвищення здоров’я людей та їхніх умов життя по всій планеті. Того ж року її було обрано губернатором провінції Саскачеван терміном на 3 роки.
1992 року нагороджено медаллю до 125-річчя Канадської конфедерації.
Впродовж своєї кар’єри Сильвії вдалося надрукувати 38 наукових статей і праць в області радіоактивної фізики, що принесло їй безліч нагород. Сильвії було присвоєно 5 різних ступенів доктора в 5 різних університетах Канади.
В 1990х роках на честь Сильвії Ольги Федорук в місті Саскатун було названо вулицю, яка розвивається в одну з головних автомагістралей міста.
2009 року Сильвію, за її надзвичайні заслуги в медицині та громадському житті країни, було включено до Зали слави медицини Канади.
Ольга Сильвія Федорук померла 26 вересня 2012 року. За 85 років життя ця неймовірна жінка своєю наполегливісттю та величезними стараннями допомогла тисячам людей. Свідченням її успіху є величезне визання, що прийшло до неї ще за життя і в молодому віці.
Історія Сильвії Ольги Федорук є гордісттю для українців, прикладом для наслідування і невичерпним джерелом натхнення для молоді у досягненні їхніх нових висот.
Сергій Коновалов
Джерело: vikna.if.ua
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
