Сульфаніламіди – це клас хімічних сполук, що містить сульфонільну групу (SO2NH2). У медицині препарати сульфаніламіди (сульфонаміди) використовують як антибактеріальні засоби, що пригнічують ріст і розмноження бактерій. Це одні з перших хіміотерапевтичних засобів для лікування інфекцій.
Сульфаніламіди використовуються в клінічній практиці з першої половини ХХ століття. Однак із плином часу багато бактерій набули стійкості до сульфаніламідів, що призвело до зниження частоти їх застосування.
На сьогоднішній день для лікування більшості бактеріальних інфекцій використовують новіші та ефективніші препарати, проте в деяких випадках все ще застосовують сульфаніламіди.
Які препарати належать до сульфаніламідів?
Сульфаніламіди представлені в різних лікарських формах і випускаються під різними торговими назвами, наприклад:
- таблетки, капсули – Стрептоцид, Бісептол;
- суспензії – Бактрим;
- мазі та креми – крем Аргосульфан, Стрептоцидова мазь;
- очні краплі – Сульфацил.
Для підвищення ефективності антибактеріальної дії сульфаніламідів випускають препарати з комбінованим складом, наприклад, Трисептол (сульфаметоксазол + триметоприм)
Сульфаніламіди впливають діють діють на багато патогенних мікроорганізмів:
- грампозитивні – пневмокок, стрептокок групи A, золотистий стафілокок, клостридії та інші;
- грамонегативні – кишкова паличка, сальмонели, шигели, гемофільна паличка, хламідії, гонокок та інші;
Препарати цієї групи можуть використовуватися для лікування бактеріальних інфекцій дихальних і сечовивідних шляхів, шкіри та м’яких тканин, статевих та інших інфекцій, спричинених чутливими до них бактеріями. Перед початком лікування може проводитися бакпосів для визначення чутливості патогенної флори до сульфаніламідів.
Механізм дії сульфаніламідів
Механізм дії сульфаніламідів пов’язаний з їхньою здатністю конкурентно пригнічувати фермент, що бере участь у синтезі фолієвої кислоти в бактеріях. Фолієва кислота необхідна для синтезу нуклеїнових кислот (ДНК і РНК) бактерій. Шляхом блокування синтезу фолієвої кислоти сульфаніламіди припиняють цикл розмноження бактерій.
Важливо! Через резистентність (стійкість) багатьох бактерій до сульфаніламідів, їх часто застосовують у комбінації з іншими протимікробними препаратами.
Чи призначають сульфаніламіди при бронхіті?
Сульфаніламіди зазвичай не рекомендують для лікування бронхіту, оскільки він найчастіше спричиняється вірусами і не потребує лікування антибіотиками.
Якщо ж бронхіт викликаний бактеріальною інфекцією, то для його лікування можуть призначатися антибіотики. Однак вибір препарату залежить від типу бактерії та її чутливості до конкретних антибактеріальних засобів. Через часту антибіотикорезистентність сульфаніламіди можуть бути менш ефективними для лікування деяких інфекцій.
Важливо! Рішення про доцільність призначення того чи іншого антибіотика ухвалює тільки лікар!
Чи використовуються сульфаніламіди для дітей?
Так, ці препарати дозволені до застосування у дітей. Проте кожен препарат має свої власні рекомендації та обмеження до застосування, що слід враховувати перед початком лікування. Здебільшого сульфаніламідні антибіотики застосовують з 3-річного віку (наприклад, Стрептоцид), але можуть бути винятки.
Чи мають сульфаніламіди побічні ефекти?
Так як до групи сульфаніламідів входить багато різних препаратів, побічні ефекти будуть індивідуальними для кожного конкретного лікарського засобу. Ознайомитися з можливими “побочками” можна в інструкціях із застосування препаратів. Однак виокремлюють кілька загальних побічних ефектів, притаманних усім препаратам із цієї групи. Отже, чим небезпечні сульфаніламіди:
- алергічні реакції – найбільш часті побічні ефекти. При перших ознаках алергії на сульфаніламіди необхідно негайно звернутися до лікаря;
- ниркова патологія – підвищення вмісту в сечі кристалічних сольових залишків біологічно активних кислот (кристалурія);
- гематологічні реакції – порушення у складі крові;
- фоточутливість – збільшення чутливості шкіри до сонячного випромінювання, що призводить до сонячних опіків і пігментації;
- травні порушення – нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки;
- неврологічна патологія – головні болі, психотичні розлади;
Важливо! Перед застосуванням сульфаніламідів необхідно проконсультуватися з лікарем для оцінки користі лікування порівняно з ризиком розвитку побічних ефектів.