Не перший раз чую такі розмови на кшталт «що ці бабки роблять у мартшрутці». Їм нема що робити у місті, на город взимку ж ніби не їдуть і так далі. Це переважно говорять люди до 30 років.
Давайте подумаємо куди їдуть ті пенсіонери?
Пенсія 1400—2000 у 75% українців. З таким бюджетом людина зрозуміло що буде їздити по місту і ринках і шукати товари подешевше.
Далі ліки — пенсіонери шукають ліки подешевше. Також займають черги у поліклініках і лікарнях. Де їх ніхто не чекає з обіймами. Стоять у чергах у Львівгаз, щоб дізнатись чому їм приходять рахунки по 2000 грн і більше. Стоять у чергах по ту саму пенсію і щоб заплатити комунальні платежі.
Далі — у них немає інтернету — вони спілкуються з людьми вживу. Це позитив.
А також у пошуках роботи — багато з них реально шукають роботу, щоб вижити. Прибаральником, вахтером, сторожем.
В Україні 11—12 млн пенсіонерів — більшість бідні люди і це не якась меншість населення України — це ціле покоління — це наші мами, бабусі, батьки і дідусі. Подумайте чи не хотіли б щоб так ставились до ваших батьків?
Якщо б у Львові на якийсь час забрати студентів і туристів, то ми б реально побачили картину, що це не якісь бабки і діди кудись їдуть — це ті ж молоді люди, які як і колись їздили на роботу, потім додому, а зараз постарівши на 30, 40 років через соціальні умови змушені слухати критику у свій бік від водія маршрутки, а потім і молодого покоління, яке факт! що зістариться і буде такого ж віку і можливо буде ще в гірших умовах — без соціальних пільг, без достатнього пенсійного рахунку, з платною медициною і платними маршрутками.
Демографія не обманює: щороку цих «бабок» у маршрутках буде більшати.
Цей пост адресую і собі в першу чергу і моєму поколінню, яке має з повагою ставитись до людей похилого віку, а також думати як не потрапити у пастку в яку потрапили вони. Люблю всіх.
Джерело: forpost.lviv.ua
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини