Що таке реванш?
Постсовковий “русский мир”. Він всіма силами втручається в наш простір.
Постсовковий “русский мир” всіма силами втручається в наш простір
Судом скасовує вимоги будувати наші міста комфортними. Щоб було щільно, тісно, без парків, скверів і спортивних майданчиків. Щоб ми й далі проводили кілька годин на добу в транспорті до садочка чи школи. І не мали часу озирнутися, тим паче — часу на громадянську активність.
Судом визнає винними за висловлення своєї думки. Бо двоє людей, які виходять із плакатом на вулицю, одна з яких — 16-річна дівчина, мають бути визнані винними. Бо ж може вийти 2 мільйони! А поліцейські, які відвезли у відділок і морально тиснули на дитину, не повідомивши батьків, були “у праві”. Вони будуть шановані, а матір, яка “погано виховала”, засуджена. Це не сарказм, і ця справа також розглядається в суді.
5 років змін — це дуже мало, багато ми, суспільство і влада, не встигли.
Але вектор був зрозумілий.
Бо, попри недореформований суд, Мінрегіон ввів обмеження висотності забудови і зобов’язав будувати школи поруч, а об’єкти доступними для інвалідів (так, “це нікому не треба”, за рішенням суду, звісно).
Ми вже звикли до повної свободи висловлення політичної чи громадянської позиції.
Тепер ми знову бачимо вектор.
І цей вектор — не у майбутнє, а у минуле.
Або Москва — або Україна. Або минуле — або майбутнє
А рух в минуле під пропагандою “нового” — один із найстрашніших кейсів в світовій історії. Кажу це як фахівець-історик.
Символи мають значення. Бо вони уособлюють зміст і притягують однодумців.
Або Москва — або Україна. Або минуле — або майбутнє.
Вибір за нами. Не забуваймо — нас прикривають.
Поки що.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
