Сьогодні, 10 січня, виповнилось 85 років президентові України 1991–1994 років Леоніду Кравчуку. Хтось називає його і «батьком української незалежності», і одним з ліквідаторів «тюрми народів» СРСР, а хтось, навпаки, – «гальмом української незалежності».
Його звинувачують як у передачі значної частини Чорноморського флоту Росії, так і в гіперінфляції та в інших проблемах 1990-х років. Про нього розповідають анекдоти, але і сам Леонід Кравчук гострий на слово: безліч його висловів стали крилатими. Причому деякі його заяви, навіть сказані в один і той же час, суперечать одна одній. Радіо Свобода зібрало найвідоміші та найяскравіші цитати першого (з моменту відновлення незалежності України) українського президента.
Леонід Кравчук, впливовий державний та партійний діяч Української РСР (із 1970 по 1990 рік відповідав за ідеологічну роботу), в останні роки існування «Союзу» став позиціонувати себе як прихильник демократичних змін, «гласності», та й сам намагався бути публічним.
День народження «батька незалежності»
Сьогодні – 85 років першому президенту України Леоніду Кравчуку
Gepostet von Радіо Свобода am Mittwoch, 9. Januar 2019
Цитати часів СРСР
Одне з-поміж своїх численних інтерв’ю 1990 року голова Верховної Ради УРСР Кравчук дав тодішньому голові Української служби Радіо Свобода Богданові Нагайлу.
Це було фактично перше офіційне інтерв’ю, яке високопосадовець УРСР дав західному медіа. Його лейтмотив: демократичні зміни в Україні мають відбуватися безконфліктно.
«Мова йде про форми цієї боротьби. Чи вони мають бути парламентськими, як нам історія дала шанс – дійти до суверенності через парламентські методи, через спокій, виваженість, через врахування етапності. Чи йти шляхом революції, а не еволюції, як дехто хоче. Тобто – через громадянську війну, через протистояння, через битви».
При цьому член компартії Кравчук звинувачував у конфліктності своїх опонентів, зокрема – Народний рух України.
«Рух» дав нові ідеї, нові напрямки суспільної думки. Але він зробив, на мій погляд, одну досить суттєву помилку… Коли він оголосив смертельну війну комуністичній ідеології та комуністичним партіям».
Голова Верховної Ради УРСР пообіцяв бути вірним Україні – за рік до того, як склав офіційну присягу вже на посаді її президента, поклавши одну руку на старовинне Пересопницьке Євангеліє, а іншу – на конституцію УРСР.
«Я зробив для себе висновок такий: я ніколи не зраджу своєму народові. При всіх ситуаціях, як би мені не було важко».
В інтерв’ю Радіо Свобода Кравчук чи не вперше офіційно заявив, що прагне незалежності України та її європейської інтеграції. Ось дві цитати:
«Для мене Україна – це дорога суверенності. Може моє життя склалось так, що я маю більше інформації про реальність, яка є сьогодні, і я хочу використати цю інформацію, щоб не зробити лиха українському народові, не довести його до громадянської війни».
«Я хотів би, щоб Україна зайняла надійне місце в будівництві європейського дому. Щоб вона вийшла в світ… як цивілізована правова держава».
Що цікаво, того ж року Кравчук давав інтерв’ю радянським телеканалам. І там його заяви мали зовсім іншу тональність.
«Є багато в нас республік. Але є три республіки, Росія, Україна та Білорусь. Не виключаючи інших республік – з усіма в нас міцні, потужні зв’язки… Але мені б хотілося, щоб приклад таких зв’язків, знову ж таки, як це було завжди в історії, … показали ці три республіки».
Пізніше Кравчук любив з певною ностальгією згадувати про свою роботу в компартії та про свій вплив.
«Я у той час був другим секретарем ЦК, вів засідання секретаріату. Якщо секретаріат виключав людину з партії, то її ніхто не міг взяти на роботу без мого дозволу. Вона вдруге ніколи б не вступила в партію, не зайняла б жодної керівної посади. Це було не просто серйозно, а дуже серйозно»,– розповів Леонід Кравчук ВВС 24 липня 2013 року.
Про незалежність
«Незалежність прийшла на Україну несподівано – прилетів Кравчук і привіз її на тарілочці з блакитною смужечкою» – так згадував перший президент України свій внесок у здобуття незалежності в інтерв’ю «Кореспонденту» в 2006 році.
Ідеться про його повернення з Білорусі, де він поставив свій підпис під Біловезькою угодою про припинення існування Радянського Союзу та про створення міждержавної організації – СНД.
«Віднині наше майбутнє, наша доля залежить від нас самих», – сказав Леонід Кравчук під час свого першого новорічного привітання на посаді президента України.
При цьому Кравчук вважав СНД порятунком від збройних конфліктів на пострадянському просторі.
«Відбулася дійсно велика історична подія… Три великі держави зустрілися у Білорусі, для того, щоб запропонувати шлях створення нової співдружності. Це шлях до спасіння. Спасіння народів від конфронтації, від міжнаціональних воєн».
СРСР розвалювався, і влада УРСР мала діяти швидко і виважено, не спровокувавши при цьому силового протистояння, так пояснював Леонід Кравчук всі свої рішення під час падіння СРСР:
«Партія розвалювалася на очах. Зразу після того розвалився КДБ, інші силові чи, по-теперішньому, правоохоронні органи… Потрібно було шукати інші шляхи організації життя суспільства, абсолютно, діаметрально протилежні до тих, що були раніше».
«Україна може пишатися тим, що вона є, була і стала в 1991 році країною, яка розвалила Радянський Союз – останню імперію, найбільш страшну», – заявив Кравчук під час прес-конференції в «Укрінформі» у серпні 2016 року.
«За цей час (за 25 років – ред.) Україна змогла набагато збільшити відокремлення від Росії, енергетичне та організаційно-політичне. Це ми можемо назвати цивілізаційним проривом, адже якщо взяти економіку, культуру, політичні розклади та визначення політичного курсу, то усе це складає основу, яка дає Україні можливість жити по-іншому», – сказав Кравчук під час прес-конференції.
При цьому Леонід Кравчук ображається, коли говорять про те, що справжню Незалежність Україна отримала лише після Революції гідності.
«Зараз говорять – «справжня незалежність». Це що, ми тоді (у 1991 році) не відокремилися від імперії? І що справжня незалежність – це обов’язково анексія Криму і війна? Коли це кажуть на високих щаблях, вони ображають те покоління, яке було зі мною, хто цю незалежність вибороли. Просто елементарно ображають. То був складний час», – зауважив екс-президент.
Про Революцію гідності: від подяки «Беркуту» – до вшанування майданівців
У грудні 2013 року Леонід Кравчук спробував себе в ролі миротворця. Він зібрав за круглим столом інших екс-президентів, а також представників влади, опозиції, церкви та громадських організацій – щоб знайти спосіб припинити силове протистояння у центрі Києва.
«Винні – ми всі», – говорив Кравчук, уточнюючи, що, на його думку, в Україні немає національної єдності.
«Я думаю, є причини, досить глибокі в нашій історії, в нашому суспільстві, в нашій Україні, яка не є єдиною нацією, єдиним народом, який може підтримати спільні, загальнонаціональні інтереси. І тому ми не можемо на сьогодні говорити про те, що хтось (конкретно) винен».
У своїх коментарях цього ж періоду Кравчук критикує Майдан і хвалить українських силовиків за терпіння.
«Я вдячний хлопцям, «Беркуту», які зараз там стоять. Я не виправдовую і не схвалюю те, що вони розігнали студентів 30 листопада, хоча правильно було б критикувати того, хто дав це розпорядження. Зараз вони проходять через неймовірне випробування: їх б’ють, кидають у них камінням і запалювальними сумішами, а вони стоять і терплять. Небагато є країн, де так би таке терпіли військовослужбовці в подібній ситуації», – сказав Кравчук.
«Давайте перестанемо ходити довкола і назвемо те, що відбувається на Грушевського, своїми іменами. Те, що там відбувається – це реальне протистояння влади і певних сил. Я не знаю, як правильно їх назвати, бо це ніби і не Майдан, не «тітушки», не провокатори. Йде реальна війна, кидають коктейлі Молотова, кидають каміння, і вже є жертви з обох боків», – так він оцінив події на Грушевського для forbes.ua.
11 грудня після обіцянок Віктора Януковича західним політикам, що Майдан розганяти не будуть, силовики спробували силою витісняти протестувальників. Того ж дня Кравчук висловився різко негативно саме про дії влади.
Пізніше в інтерв’ю «5-му каналу» екс-президент згадував:
«Створивши Майдан, влада дала зрозуміти народу, що її можна змінити… Є процедура відсторонення від влади, є закон, і люди, які, якщо їх доводять до критичного стану, піднімаються…».
«Майдан починали одні, а до влади прийшли інші люди, які до цього Майдану мають такий стосунок, як я до сонячного затемнення», – ця фраза Кравчука з інтерв’ю Дмитру Гордону стала крилатою.
Кравчук – про колег-президентів: «Маємо те, що маємо»
Леонід Кравчук висловлювався щоразу, коли його наступники, президенти України, демонстрували свою недієздатність.
Про Леоніда Кучму та Віктора Ющенка
«Маємо те, що маємо» – цим відомим висловом Кравчук оцінював роботу Леоніда Кучми.
«Влада президента Кучми не витримала екзамен на демократію і влада Віктора Ющенка не витримує екзамену на демократію. Це є реальний факт. Тому що влада змінюється, а справи залишаються ті ж», – цитує Кравчука «Україна молода».
Після заяв Віктора Ющенка про наміри розпустити парламент, які так і не були втілені в життя, Леонід Кравчук був дошкульним.
«Президент поводиться, як дитина в дитячому садочку, – він щодня хоче нову ляльку. Він повинен визначитися: є в нього підстави чи ні. А так він один день каже, що є, інший – що немає», – зауважив екс-президент в інтерв’ю газеті «Дело» у квітні 2009 року.
«Влада без опозиції неминуче породжує культ особистості», – ця заява Леоніда Кравчука під час правління Ющенка увійшла до рекламного ролика блоку «НеТАК»
Про Віктора Януковича
Леонід Кравчук входив до списку блоку «НеТАК» разом із проросійськими політиками, які до та після цього були в таборі Віктора Януковича.
Однак потім виявилося, що на президентських виборах 2010 року Кравчук за Януковича не голосував:
«Думаю, соромно має бути українському народові за те, кого він обирав. Я не голосував за Віктора Федоровича і тому особливого сорому не відчуваю».
«Найбільша помилка Януковича в тому, що він зголосився бути президентом», – це дві цитати з інтерв’ю Дмитру Гордону 27 лютого 2017 року.
В інтерв’ю журналу «Країна» 26 липня 2012 року Кравчук висміював страхи Віктора Януковича, який пересувався кортежами з численною охороною та з каретою «Швидкої допомоги».
«Коли (я) став президентом, моя дружина їздила «Ладою», а в родини не було охорони. Це не те, що тепер: будь-який лакей, що тільки дорвався до влади, їздить із мигалками й реанімаційними машинами. Я завжди кажу: якщо за тобою їде реанімаційна машина, залишайся вдома, на хріна тобі їхати на роботу?!»
Коли в час правління Віктора Януковича за ґрати потрапила його політична опонентка Юлія Тимошенко, Кравчук виступив на її захист:
«Я був проти, щоб Янукович був хлопчиком для биття, і не хочу, щоб з Тимошенко робили дівчинку для биття».
11 грудня 2013 року, до втечі з України Віктора Януковича – трохи більше двох місяців. Влада і силовики вкотре намагаються розігнати Майдан, Леонід Кравчук згадує про традиційні українські «граблі».
«Знову ж, ми наступаємо на граблі щоразу. Наступаємо так, що вже всі ноги в крові».
Про Порошенка
Нинішнього керівника держави Петра Порошенка екс-президент Кравчук критикує за бізнесові підходи в управлінні державою:
«Він є скоріше бізнесменом, ніж президентом. Для нього Україна – це корпорація. Він вважає, що сам може управляти цією корпорацією або оточити себе людьми, які думають так, як він», – цитує Кравчука «Українська правда».
Леонід Кравчук розповідає, як особисто зустрічався з усіма своїми наступниками: Кучмою, Ющенком, Януковичем. Окрім Порошенка.
«За весь час перебування Порошенка при владі він особисто мене ніколи не запросив до себе. Він запрошував мене разом з Кучмою та Ющенком, а це велика різниця, ніж особиста зустріч»,– розповідав Кравчук «Українській правді».
Про особливості відносин з Росією
В радянські часи та в 1990-ї роки Кравчук говорив про необхідність дружби з Росією. Її, а також Білорусь, він виділяв як пріоритетних партнерів України.
Але поступово риторика Кравчука ставала все більш антикремлівською:
«Цілуйтеся, але не лягайте до ліжка. Не йдіть до чужого дому – майте власну квартиру. Ось якою має бути політика. Прийде час – і Росія скупить Україну. Тоді вона запропонує вже більш жорсткі форми об’єднання», – сказав він у 2010 році.
«Коли чоловік дізнається про жінку все, він на ній одружується. Коли жінка дізнається все про чоловіка, вона з ним розлучається».
«Ми встали на коліна, а Росія сіла нам на голову. Чехословаччина, Польща, Афганістан, Угорщина. Тепер що, Україна на черзі?» – так Леонід Кравчук говорить про Росію після Революції гідності та російської окупації Криму і Донбасу.
Однак винен у цьому всьому – не особисто російський президент Володимир Путін, доводить Кравчук.
«Не треба думати, що такий поганий Путін. Він дійсно своєрідна людина, вихована в КДБ-істських кабінетах. Але думають так, як Путін і думали так, як Путін, більшість російських керманичів».
Про анексію Криму, війну на Донбасі та вибори-2019
Щодо повернення Криму Леонід Кравчук налаштований досить скептично: він не бачить ані належних зусиль України для цього, ані – бажання Росії.
«Я коли чую, як наші лідери говорять: «Так, ми повернемо, Крим – наш», – ну, для чого обманювати самих себе і український народ? Не повернемо через краще життя в Україні. Не буде ніколи того, щоб Крим сказав: «Ми підемо назад в Україну!». Росія – не дозволить. Забрати Крим силою? Ви ж розумієте, це нереально», – зауважив екс-президент в інтерв’ю «5 каналу» 8 січня 2016 року.
І зробив прогноз:
«Якщо ціна на нафту сягне 20 доларів за барель, тоді можна буде легше говорити з Росією. І Росія зрозуміє: не тому, що вона хотіла б віддати Крим або надати йому інший статус, а тому що вона відчула вже, що Крим без України повноцінно жити не може».
Кравчук захоплюється мужністю українців які чинять опір російській агресії та внутрішній «п’ятій колоні».
«Український народ уміє захищати, будувати та думати про майбутнє. Це показали події в Криму та на Донбасі, коли люди, волонтери, добровольці пішли захищати свою землю та зупинили внутрішніх та зовнішніх ворогів», – сказав він на прес-конференції в «Укрінформі» 22 серпня 2016 року.
Але при цьому Леонід Кравчук – прибічник особливого статусу для Донбасу:
«Не треба боятися особливого статусу Донбасу (…) Якщо ми будемо продовжувати наполягати на тому, що ми все одно переможемо на Донбасі, там кінця війни не буде».
У цих умовах вибори президента у 2019 році можуть виявитися останніми, на яких українці зможуть впливати на ситуацію, попереджає Кравчук про ризики проросійського реваншу:
«Можливо, це буде час останніх президентських виборів, де ми можемо щось змінити… Помилятися ми вже не маємо права. Якщо ми знову підемо по гречці продаватися, по карбованцях, по гривнях, може бути така ситуація, що наступний президент не потрібен буде».
Безвіз, сало і… «кравчучка»
Леонід Кравчук зізнається, що регулярно їздить за кордон, але за кілька днів прагне повернутися:
«Коли їду за кордон, я там спокійний два-три дні, а потім хочу додому. Страшно хочу додому…».
Тоді як його сільські родичі, за словами екс-президента, так і не скористалися благами безвізу.
«Безвіз використовують, я думаю, не більше 10% людей… А мої близькі, які живуть у селах, навіть не думають про поїздку, тому що потрібні кошти. Безвіз не змінив їхню філософію, їхню радянськість. У них ще тіло тут, а голова інколи там. Хоча я оцінюю безвіз позитивно, наголошую на цьому. Але переоцінювати його не потрібно. Потрібен значний час, щоб ми остаточно розпрощалися з Радянським Союзом», – пояснює Кравчук таку ситуацію.
Дві останні цитати, Леоніда Кравчука – присвячені економіці. Вони – чи не найвідоміші.
«Ми за сало все купимо» – ось одне з економічних рішень, яке пропонував Леонід Кравчук на зорі незалежності.
У той час українці масово пішли у малий бізнес: хтось – побачив можливість стати заможним. Хтось – від безвиході, бо це був чи не єдиний спосіб вижити. Головним «транспортним засобом» підприємця став складаний ручний двоколісний візок, який, проте, міг перевозити до 100-200 кілограмів вантажу.
Українці з іронією назвали цей інженерно-технічний витвір «кравчучкою».
Сам Леонід Кравчук вважає, що «кравчучка» стала предтечею позитивних змін в житті українців:
«Той, хто у 90-і їздив із «кравчучкою», нині має свій бізнес, а хто бігав із прапором, то бігає з ним і досі», – висловив таку упевненість президент України 1991–1994 років.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
