Чому варто відвідати оперний театр у Львові? По-перше, тому що це красиво, та й споглядання прекрасного завжди надихає на добрі вчинки і дарує чудовий настрій.
Кожен корінний львів’янин знає, що головна пам’ятка міста – оперний театр імені Соломії Крушельницької. Втім, не всім відомі таємниці і загадки цього місця. Саме їх і належить дізнатися.
Зовні будівля прикрашена скульптурами «Слава» і «Перемога», а також фігурками «Життя», «Любов» і «Мистецтво». За задумом театр проектувався так, щоб усередині було максимально природне освітлення.
Всередині гостей зустрічає затишний дзеркальний хол з картинами і свічками, а далі вздовж коридору відкривається вид на залу. У центрі на стелі розташована люстра з дорогоцінних каменів з різними хитромудрими фігурками.
А ось на другому поверсі збереглися предмети побуту та речі Франца Йосипа. Також тут знаходиться затишне кафе «Комарик».
Місцеві жителі стверджують, що львівська опера найкраща не лише в Україні, а й в усьому світі! Відомій пам’ятці вже більше 100 років, а якщо бути точними, то 117. Театр проектував Зигмунт Горголевський. А легенда львівської Опери з’явилася відразу після смерті архітектора.
В липні 1903 р. раптово помер через параліч аорти серця. Хоча за розповідями жителів, він наклав на себе руки, як тільки дізнався, що підземні води підтопили будівлю Опери і вона просідає.
А директором закладу був Павліковський, який віддався справі мистецтва до кінця всіх своїх грошей. В результаті він навіть продав свій улюблений особняк в Медиці, щоб вкласти гроші в чергову пишну постановку. Люди мистецтва, так чи інакше, схильні до самопожертви заради прекрасного, така їхня натура.
Романтичні трагедії
Ще одна відома людина наклала на себе руки в стінах театру в минулому столітті. Це був лікар-окуліст, який не зміг пережити нерозділене кохання до відомої актриси львівського оперного театру. А чоловік цієї самої актриси – Яніни Огінської-Шендерович застрелив її через ревнощі.
Не менш цікава легенда пов’язана з завісою «Парнас», якій також вже більше 100 років. Так, це одна з головних декорацій будь-якого театру. Але в львівському оперному до питання підійшли вкрай серйозно. Експертам найбільше сподобалися завіси в Мілані і Польщі, тому вирішили замовити за ідентичним зразком. Генріх Семирадський взявся за роботу і через чотири роки успішно завершив її.
У момент істини, коли завісу вже повісили, а театр треба було відкривати, з’ясувалося, що грошей за роботу майстра немає. Меценати і благодійні громадяни також відмовилися платити.
Семирадський виявився напрочуд гарною людиною і після довгих оглядин погодився не брати за роботу гроші. Він зрозумів, що його роботу краще, ніж ці люди не оцінить ніхто. Через два роки після цих подій майстер помер, а завіса досі продовжує радувати відвідувачів пишнотою і красою.
Не рідко у львівському оперному театрі і скульптури стають героями міфів і легенд. Одного разу предметом спору стала скульптура «Слава», розташована на фронтоні будівлі.
Так ось, професор медицини якось посперечався, що у скульптури не випадково такий кругленький живіт і що таке, мовляв, буває тільки в другому триместрі вагітності. Щоб виграти суперечку, професор звернувся до скульптора, який працював над монументом і попросив адресу дівчини, яка позувала для творця.
Як виявилося, у натурниці і правда була дитина. З’ясувавши число і рік народження малюка, він зрозумів, що скульптура дійсно «була вагітна».
Джерело: Львів. Місто натхнення
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
