Піст завжди для когось приходить неочікувано. Хтось старанно готувався, а хтось досі не може зрозуміти, що Він настав.
11 випадків, коли людина приходить до великопісної поразки. Ними поділилося інтернет-видання CREDO.
Із тексту статті:
Якщо ти не відчуваєш потреби, щоб твій Великий Піст був сповнений спокою, благодаті, радості — вибери собі щось із мого старого репертуару. Немає нічого простішого, ніж урочисто і старанно програти Великий Піст. Достатньо буде:
- Щодня, попри низький рівень цукру, відмовлятися від обіду — і дозволити, щоби твоя сім’я щовечора платила за це через твої погані настрої та роздратування. Якщо нарікатимуть — достатньо їм сказати: «Не чіпляйтеся, пожертвуйте це Господу Богу».
- Якщо ти вже обіцяєш собі, що будеш на Святій Літургії, — то не пропустиш ЖОДНОЇ. Без огляду на обставини. Не переймайся хворим членом сім’ї або безпорадністю чоловіка, що у дітей раптом блювота. Переживуть. Зрештою, ти ж маєш умову на побачення з самим Господом Богом.
- Порівнюй свої зречення зі зреченнями інших. Якщо хтось скаже, що по п’ятницях стає під холодний душ, — відкажи йому якнайбільш поблажливим тоном, що ти приймаєш такий душ щодня. А якщо відкриєш, що хтось близький відмовився від чогось більшого, ніж ти, — додай ще кілька зречень до свого великопісного списку. Не забувай: той, хто має найбільше зречень, дістане в небі найбільше золотих зірочок!
- Проїдь пів-країни, аби провідати батьків. А коли приїдеш і мама пригощатиме тебе твоїм улюбленим шоколадним тортом, який спекла спеціально для тебе, — скажи, що не можеш цього їсти, бо на Великий Піст відмовилась від солодкого. Якщо хочеш перемогти у Великому Пості, пам’ятай, що зречення завжди має бути сильнішим за милосердя.
- Жалійся і стогни. Завжди і всюди. На роботі, вдома, на Фейсбуку. Найважливіше — щоби кожен знав, як дорого тобі коштує відмова від шоколаду. Ну бо ж, зрештою, який сенс брати зречення, про яке ніхто не знає?
- Відмовся від м’ясного, випічки і молочного. І сподівайся, що кожен, хто готуватиме для тебе ці 40 днів, допасується до твоїх покутних преференцій. У жодному разі не погоджуйся на позицію «їсти, що дають». Ну бо ж, справді, що покутного в такій поставі?
- Охочіше виконуй ті покутні постанови, які вибираєш собі, не зважай на ті, які тобі посилає Господь Бог. Не принось у жертву того, що мусиш зробити дорогий ремонт автомобіля, що страждаєш від безнадійної погоди або гнітючого болю голови. Не приймай порад від співпрацівників. Не підставляй другої щоки. Пам’ятай: у Великий Піст ідеться про те, щоб ти виконав визначене собі як шлях до святості. А ти про це знаєш краще за інших.
- Навіть не задумуйся про зміну свого способу мислення та поведінки протягом Великого Посту. Незалежно від того, наскільки виконання постановленого тобою зробить тебе нестерпним, фізично ослабленим чи злостивим — уперто їх дотримуйся. Зрештою, коли йдеться про спасіння, то немає місця для обговорень!
- Облиш каву або якісь інші напої чи смаколики, які дозволяють тобі нормально проживати день, сповнений турбот і завдань. Що ж із того, що результативність твоєї праці зменшиться, а вдома ти станеш незносна! То ж Великий Піст! Якщо немає стресу — значить, щось не вдалося.
- Обери собі якусь повністю нереальну покуту: наприклад, відмовся виражати свою думку. Під кінець першого тижня зазнаєш поразки, а потім впадай у розпач і нарікай перед усіма своїми близькими протягом подальших 40 днів, який у тебе цього року вийшов невдалий Великий Піст.
- Постав Бога поза процесом ухвалення рішень. Молися не з питанням про те, від чого маєш відмовитися. Не замислюйся надміру серйозно над тим, у яких вимірах тобі треба розвиватися і які духовні практики можуть тобі допомогти. Не обдумуй, як через молитву й милостиню ти можеш стати щедрішою людиною, духовно і матеріально. І найважливіше — не консультуй своїх планів на Великий Піст із духівником чи мудрим приятелем. Просто виріши собі про все самостійно, і крапка! …Ну або, може, краще ні.
Джерело: mi100.info