Право на віру, здавалося б, дано нам разом із розумом. Але протягом століть саме віра була об’єктом маніпуляцій, цькувань, наклепів… За віру і проти віри спалювали, катували, хоча по суті віра сама по собі – поняття ефемерне, невловиме та дуже нестійке.
Ми як віримо зранку, так можемо зневіритися вже ввечері. От, наприклад, Деснянський район Києва вірив у “пришестя гарячої води” минулого тижня, але далеко не всі отримали “по вірі своїй” і сховали тазики та черпаки до наступного літа.
Про це повідомляє 24 канал
А якщо серйозно, у ХХІ столітті найсильніша віра – віра у Бога сильно похитнулася у багатьох людей. Розширення горизонтів, розвиток науки, глобалізація – все цьому сприяло. Найбільше це стосується християнської віри. І особливо – стосується європейських країн. Наприклад, у Франції за останні 30 років закрився кожен другий прихід. У Нідерландах щороку закривається до тисячі храмів, а в Ірландії кількість людей, що відвідують богослужіння, знизилася на третину.
Лідером зневірених держав є Чехія – лише за останні десять років кількість прихожан там впала вдвічі, а більше 50-ти чеських храмів можна знайти на сайті однієї католицької єпархії у розділі “продається”. Найдорожчий з них має ділянку у 2,5 тисячі гектарів, а коштує лише 120 тисяч доларів. Інформація прозвучала на правах не реклами, а культурного шоку. Тому що в Україні зараз починається запекла боротьба за святі місця, про продаж мова не йде.
Та й взагалі у нас, незважаючи ні на що, люди вірять і прагнуть для своєї віри світлого і незалежного майбутнього. Томос поки не у нас, але все до нього йде. Далі автокефалія і така жадана свобода для всіх, хто вважає себе православними християнами незалежної України. Втім, враховуючи наскільки тісно переплетена історія, політика і патріархати УПЦ, свободи чекають не тільки православні християни. Не тільки християни інших течій. Не тільки монотеїсти. Та що там, томосу чекають іудеї, кришнаїти, індуїсти, буддисти і пастафаріанці – всі, хто вірить не тільки в Бога, а й в остаточну незалежність України по всіх пунктах. Навіть атеїсти про себе пишуть у соцмережах так:
Я атеїст. Але атеїст Київського патріархату.
Мене дивує, що не всі розуміють, наскільки важливо країні, хоч і світській, мати свою помісну автокефальну церкву. Ми ж почесні чемпіони по кількості жертв маніпулятивних схем. Наші мізки століттями атаковані різноманітною пропагандою. А куди добре б’є маніпуляція та пропаганда? В те, у що ми віримо. Цар, партія, братні народи – все це вбивалося в нас через нашу ж віру.
Щось через екрани та газети, щось на площах, але дуже багато через тих, хто вважає себе посередниками Бога. І там, куди люди приходять із відкритими серцями і повною довірою.
Ми всією країною зараз як студенти, що вже відучилися і написали магістерські. Ми стоїмо перед аудиторією і чекаємо результатів. Ми вже здали державні іспити на “відмінно”, і комісія вже натякнула, що всі отримають дипломи з відзнакою. Але ми ще студенти, нам ще страшно, ми переминаємося з ноги на ногу під дверима.
І поки є час, думаємо, як же складеться наше професійне життя? Чи будуть труднощі? Чи не підставлять нас колеги і чи буде наш керівник мудрим і поміркованим? Зараз наша віра потрібна нам як ніколи.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини