Вулиця Сніжна у Львові простяглась у самому центрі міста.
Про це розповідає «Твоє місто» у проекті «Нетуристичний Львів»
Однією з магічних властивостей старовинного Львова є можливість дуже швидко потрапити в інший вимір, просто відійшовши убік на кількадесят метрів від звичних туристичних трас. Якщо знати, куди йти, можна буквально за кілька хвилин змінити натовпи та гамір на тихі місця, у яких ніби зупинився час. Одним із таких затишних закутків є вулиця Сніжна на шляху до найдавнішої княжої частини міста, з якої й хочу розпочати цикл розповідей про цікаві місця нетуристичного Львова.
Потрапити на вулицю Сніжну дуже просто – досить пройти від Ринку вулицею Краківською, перейти вулицю Гонти та піднятися сходами до одного з найстаріших храмів Львова – костелу Марії Сніжної, що існує у нинішньому вигляді з ХIV століття.
Перше, що бачимо нагорі – відреставрований будинок органіста. Ще кілька років тому він перебував у жалюгідному стані, а зараз має трохи «осучаснений» вигляд, але зберіг старовинні форми.
© Igor Salnikov
Поглянувши на костел Марії Сніжної (нині – храм Матері Божої Неустанної Помочі) з боку площі Звенигородської, бачимо, що з «тилу» він виглядає значно цікавіше, ніж з фасаду. Це – результат реконструкції за проектом архітектора Юліана Захаревича наприкінці ХІХ століття, коли до костелу прибудували плебанію та цікаву муровану огорожу з вежею.
Наступний будинок з правого боку вулиці мав усі шанси зникнути на початку ХХІ століття, коли його планували знести для розширення вулиці Гонти, вважаючи, що через посередній зовнішній вигляд з цієї вулиці він не має жодної цінності. Будинок фактично врятували його мешканці, які відмовилися від запропонованого міською владою житла. Нині ж бачимо, що з боку вулиці Сніжної фасад будинку виглядає значно цікавіше, ніж здавалося б.
Чорна кам’яниця навпроти вражає своєю величністю, високими вікнами та стрункими колонами.
Коротка вуличка Сніжна завершується входом до брами монастиря Бенедиктинок, який надійно «сховався» поміж кам’яниць.
У будинку поруч із брамою, який належить вже до Вічевої площі, колись знімав квартиру молодий Іван Франко, про що свідчить меморіальна дошка.
Монастир Бенедиктинок був збудований на початку XVII століття за проектом відомого львівського архітектора італійського походження Павла Римлянина. Сучасного вигляду з вежею костел Всіх Святих монастиря (нині – храм Покрови Пресвятої Богородиці) набув у 1627 році.
Костел і монастир бенедиктинок
Із західного та східного боків верх вежі «стережуть» суворі монахи:
Щоб побачити незвичний вид на східну частину монастиря, варто піднятися вгору маленькою вулицею Пішою, яка, на перший погляд, є тупиковою.
Заґратований будиночок знаменитий хіба тим, що зіграв епізодичну роль у радянському дитячому фільмі «Чарівний голос Джельсоміно».
Вправо ж від Пішої веде маленька стежина, з якої відкривається ось такий вигляд на Домініканський собор, Ратушу та довколишні дахи:
Спускаємося донизу нещодавно відремонтованою вулицею Ужгородською.
З правого боку привертає увагу величний будинок колись монастиря служниць Серця Христового, а нині – Першої міської клінічної лікарні.
Костел святого Івана Хрестителя
Поруч із будинком лікарні варто відвідати ще дві цікавинки, що спонтанно виникли вже у сучасні часи – дворик забутих іграшок безпосередньо навпроти лікарні.
А також незвично декорований різноманітними артефактами ХХ століття дворик на вулиці Лева, 2.
Завершуємо прогулянку на площі Звенигородській, біля костелу Марії Сніжної.
Історичне середмістя, що збереглося з XVI століття, велична Львівська Опера, вишукані церкви та собори давно стали туристичними візитівками Львова. Та перлинами Львова є і багато фантастично гарних вілл, старовинних будинків та природних пам’яток, які збереглися як поруч з популярними туристичними місцями, так і у віддалених куточках міста. Наш проект ставить за мету показати маловідомі цікаві місця старовинного Львова, зібрати інформацію про них в одному місці за допомогою сучасних технологій та привернути увагу до проблеми збереження ще багатої архітектурної спадщини міста і належної її охорони.
Фото: Віктор Гальчинський, Ігор Сальніков, http://lviv1256.com/
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
