27 березня від ворожої снайперської кулі поліг доброволець “Правого сектора” Андрій Кривич, з позивним “Діллі”. Його друга ротація у зону бойових дій, на жаль, стала останньою…
Про героя розповідає 24 канал.
Думки користувачів фейсбуку, про те, що “Діллі” – дитина, яку, мовляв, треба було не пускати на фронт, відверто дратують тих, хто знав хлопця особисто. Бо захищати Батьківщину – свідомий чоловічий вибір. І перешкоджати не мав права ніхто.
“Вони бачать янгола, дитя. А він не такий. І плювався б на них всіх, хто так думає. Бо це “Діллі”, – каже інструктор “Подруга Олень”.
У липні 2016-го вона проводила вишколи з історії, ідеології та релігієзнавства для групи, у якій перебував Андрій. Говорить, що побратим був впертим і самовпевненим. Намагався довести, що найкращий. І таки доводив.
Він був впертий. Неймовірно впертий. Якось провинився, ми на нього наділи снарягу, напхали каміння, дали противопіхотку і змусили в жару оббігати табір на крутих горбах. Вже аж самі сказали досить, а він назло бігав, поки просто не впав. І лежав. Не зламався. Сказав, що бігтиме, поки не впаде,
– згадує інструктор.
Окрім того, “Діллі” вмів жартувати.
“Або танцював в галстуку і брюках як стриптизер. На фесті “Конотопська битва”. А в мене не було грошей, щоб за пояс запхати. І він брав цигарками”, – додає.
“Подруга Олень” присвятить йому розділ власної книги. Як тільки дещо оговтається…
Яким був “Діллі” не на війні?
“Андрій якось приїхав на арт-хутір “Обирок” допомогти на фестивалі з безпекою. Відразу подружилися, і почав приїжджати щороку”, – говорить український режисер Леонід Кантер.
Звістка про загибель “Діллі” настигла його перед канадським показом документального кіно “Міф” про ще одного добровольця, який приєднався до небесного воїнства, – Василя Сліпака.
Не з першого разу Леоніду вдалося написати бодай щось із згадок.
Фестиваль – безалкогольний, і задача була не пускати п’яних. Раптом по рації тривога: якийсь п’яниця завалився до клубу і влаштував там дебош. Я швиденько на велик і туди. Біля клубу “Діллі” у чорних шкіряних рукавицях вже веде за барки того п’яного. Він завжди вдягав ті рукавиці готуючись до бійки. П’яниця кричить і погрожує, що він афганець і помічник лісника! А Діллі спокійний, йому байдуже до цих погроз. Байдуже, хто перед ним. Упевнений, що якби перед ним опинився п’яний полковник чи депутат ВР, він теж зберігав би спокій. Він знав свою задачу – вивести неадеквата за територію – і він її виконав,
– ділиться Кантер.
Ті, хто був з ним в останньому бою – везуть його додому. Їм не до балачок.
Поховають Героя у п’ятницю в рідному Конотопі. У нього лишились маленькі братик та сестричка…
Кошти для сім’ї Воїна – найкраще співчуття!
4731 1856 0162 2951 – Кривич Андрій Євгенович – тато “Діллі”.
Фото надала “Подруга Олень”
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
