Львівська область має багату і унікальну природу. Різноманітні ландшафти від рівнин до високих гір, багаті басейни річок Дністер, Стрий і Західний Буг.
Сайт Lviv.Vgorode.ua вирішив зробити добірку місць Львівщіни, де можна відпочити на природі.
Національний природний парк “Сколівські Бескиди”
Національний природний парк в Українських Карпатах. Розташований, в межах Сколівського і (частково) Турківського та Дрогобицького районів. Парк охоплює частини басейнів річок Стрий та Опір і займає площу 35 261 га, з яких 24 639,3 га передані парку в постійне користування.
Межі парку в основному збігаються з межами природних територіальних комплексів і проходять по вододільних хребтах та руслах річок. На території парку збереглися рештки природних високопродуктивних і біологічно стійких деревостанів – вікові чисті букові ліси природного походження, еталонні смерекові і ялицеві ліси, які значною мірою відображають різноманітність лісового покриву Бескид. Тут водяться олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, білка, лисиця звичайна, куниці лісова і кам’яна, вовк, ведмідь бурий, з рідкісних видів – борсук, кутора мала, полівка мала водяна, горностай, кіт лісовий, рись звичайна, нічниця довговуха, нічниця Наттетера, підковоніс малий. Загалом на території парку охороняються 11 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку та 30 видів, занесених до Червоної книги України.
Найвідомішою вершиною Сколівських Бескидів є гора Парашка (1268 м.) до якої ведуть добре промарковані маршрути від м. Сколе.
Стільське городище
Унікальний історико-культурний комплекс у с. Стільському. У результаті досліджень встановлено, що на залісненому плато над селом у IX — на початку XI ст. існувало велике місто. Площа сягала 250 га, а довжина оборонних стін близько 10 км. Колись на верху валів височіли дерев’яні стіни та вежі. До них із середини були прибудовані численні будівлі житлового, господарського та військового призначення. Довкола дитинця було укріплене передмістя, де проживало вільне міське населення. Тут розкопано кілька десятків житлово-господарських та ремісничих об’єктів, садиби окремих заможних городян.
Тустань
Княжий град у ІХ-ХІІІ ст., давньоруський наскельний оборонний комплекс, митниця та місто-фортеця, залишки якого розташовані в Сколівському районі Львівської області, поблизу с. Урич, Пісковики в c. Урич — природний об’єкт, що має наукову, естетичну, рекреаційну та історико-культурну цінність. Тепер ці пісковики оголошено Державним історико-культурним заповідником “Тустань”, який щорічно відвідують до 3 000 туристів.
Tустань -унікальна пам’ятка історії та архітектури ІХ-ХІІІ століття, аналогів якої немає в Європі. Неповторність Тустані полягає не лише у її природних особливостях, хоча скеля, сама по собі, вражає. Унікальність Тустані полягає ще й у можливості точного (90%) відтворення дерев’яної забудови, що існувала на скелях. Річ у тім, що будівничі, споруджуючи неприступну дерев’яну фортецю на скелях, довбали в камені пази для закріплення дерев’яних конструкцій. Дерева давно немає, а сліди в камені збереглися.
Щороку під Урицькими скелями Середньовіччя оживає на повну – його повертають учасники фестивалю “Ту Стань!”. Протягом кількох днів у Тустані відтворюють життя древного граду таким, як воно було тоді, у всіх його проявах: від ремесел до розваг. Особливу увагу на кожному фесті присвячують і військовій справі – десятки реконструкторів відновлюють баталії воїнів-русичів із ворогами на очах у гостей Тустані з точністю, якій позаздрить будь-який фільм.
У с. Урич знаходиться музей, у якому можна детально ознайомитись з історією Тустані.
Кам’янецький водоспад
Водоспад Кам’янка – водоспад на однойменній річці Кам’янка, який знаходиться у Сколівському районі Львівської області поблизу села Дубина. Висота водоспаду близько 7 м.
Добратись до водоспаду Кам’янка дуже легко. Якщо ви їдете зі Львова маршрутним таксі, то Вам необхідно зійти на зупинці в с. Дубина. Навпроти зупинки є хрест та капличка, біля яких є вказівний знак до водоспаду. До цього місця можна також добратись пішки по трасі з міста Сколе (декілька кілометрів), якщо Ви приїхали до міста Сколе електропоїздом.
Якщо ви подорожуєте автомобілем, то це ще простіше – повертаєте з траси Київ-Чоп навпроти зупинки в с. Дубина, переїжджаєте залізничний переїзд і далі – пряма дорога до водоспаду Кам’янка.
Поблизу водоспаду знаходиться Озеро Журавлине або мертве озера. Озеро отримало таку назву, тому що воно має дуже холодну воду з вмістом сірководню, і в наслідок цього в ньому немає риби. Саме озеро та навколишні ліси чарують своєю красою. Навколо озера місцевість є болотиста і берег покритий мохом. З самого озера витікає потічок, який впадає в річку Кам’янка.
Печерний монастир біля села Розгірче
Однією із історично-культурних цінностей Сколівщини є печерний монастир, який розташований поблизу села Розгірче у Львівській області. Це цілий монастирський комплекс, який розташований в печерах і представляє собою унікальний зразок наскельного сакрального будівництва XIII-XVI століть. Таке будівництво не є типовим для теренів Галичини. Сам монастир знаходиться на пагорбі, звідки відкривається прекрасний краєвид на всю навколишню місцевість і долину річки Опір. Скельні печери монастиря розташовані в два яруси. На нижньому ярусі розташовувались житлові приміщення, а на верхньому – церква, на місці якої зараз розташована маленька ікона, яка встановлена у 2003 році.
Яворівський національний природний парк
Яворівський національний природний парк розташований на території Українського Розточчя — одного з найцікавіших фізико-географічних районів Західної України. Українське Розточчя являє собою вузьке (до 25 км) горбогірне пасмо завдовжки 75 км, яке на півночі різко підіймається над Малим Поліссям. У його південно-східній частині проходить Головний європейський вододіл, на схилах якого беруть початок річки, що належать до басейнів двох морів — Чорного і Балтійського.
У парку функціонує 4 комплексних автобусно-пішохідних маршрути: “Страдч — Чорні озера”, “Від Янова до Крехова”, “Сповідь часу” (родинне гніздо Шептицьких), “Яворівський полігон — минуле і сучасність”, а також 4 пішохідних еколого-пізнавальних стежки: “Стежка Івана Франка”, “Лелехівка”, “Верещиця”, “Голуби”. В зоні стаціонарної рекреації парку облаштовані місця масового відпочинку туристів: літні відпочинкові навіси, мангали, місця для розведення вогнищ. На водоймах створені умови для аматорської риболовлі, облаштовано пляж, є можливість користування плавзасобами.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини