Перший день весни, який припадає на кінець цього робочого тижня, дає нам чудову нагоду поговорити про людину, чиє ім’я не так часто звучить у Львові. Хоча саме ім’я назвати мало – потрібно показати фото. Мабуть лише тоді можна буде почути у відповідь “десь я вже бачив ту бабцю”. А та бабця – дуже відома та знана польська актриса ХХ століття, активна діячка театру і неймовірно харизматична особа. Більше того, народилась вона і перші професійні кроки зробила саме у Львові. З нашим містом пов’язано і багато інших важливих та цікавих сторінок її життя. Про це і поговоримо.
Кристина Фельдман. Фото з https://uk.wikipedia.org
№1. Кристина Фельдман (Krystyna Feldman) народилася 1 березня 1916 року у Львові. Прихильність до театру та кіно вбирала з молоком матері – Катерина Фельдман (Савицька) була оперною співачкою. Актором був і глава сімейства – Фердинанд Фельдман. Останній вважався досить відомим діячем культури свого часу і часто виступав у постановках за п’єсами Вільяма Шекспіра. Родина мешкала на вул. Парковій, 10 і саме звідти починається життєвий та творчий шлях Кристини Фельдман.
Фрагмент вулиці Паркової у наші дні. Фото з https://uk.wikipedia.org
№2. У 1934 році Кристина Фельдман закінчила гімназію імені Королеви Ядвіґи у Львові. Пізніше вона навчалась у Державному театральному інституті у Варшаві. Одним із її вчителів у львівський період був знаний актор Януш Страхоцький. В силу різних обставин, родина Фельдманів не проживала у Львові постійно. Тим не менше, саме тут, у 1937 році, відбувся театральний дебют Кристини Фельдман – у роботі “Kwiat paproci” (“Цвіт папороті”) Януша Варнецького (Janusz Warnecki).
Януш Страхоцький (сидить). Фото з http://www.encyklopediateatru.pl
№.3. До 1939 року Львів залишався головною локацією у житті Кристини Фельдман. Тут її застав початок війни. Можна натрапити на спогади акторки про те, яким важким було життя в той період. Недосипання і недоїдання – це не найбільше зло, яке могло підстерігати на кожному кроці. Згадує вона, до прикладу, і про нічні вилазки, до яких доводилося вдаватися, аби роздобути дров для печі.
Могила Януша Варнецького (другий план) у Варшаві. Фото з https://pl.wikipedia.org
№4. Зрештою, Кристина Фельдман перебирається до Луцька. До 1941 року вона була у цьому давньому княжому місті. Далі знову переїзди – Зимна Вода і Робітничий театр, яким вона керувала. На початок 40-х років ХХ століття припадає і її співпраця з Армією Крайовою – ніби була кур’єром цього утворення.
Станіслав Виспянський. Фото з https://uk.wikipedia.org
№5. У той час Кристина Фельдман виступає і у Львові. Зокрема, у 1944 році акторка виконувала чоловічу роль у “Весіллі” Станіслава Виспянського. Після закінчення Другої світової війни вона знову переїжджає. У 40-ві та 50-ті рр. ХХ століття її життєвий та творчий шлях пов’язаний із театральними сценами таких міст як Лодзь, Ополє, Познань, Краків і ін. У цей період вистав і ролей було досить багато, а робочий графік героїні цієї статті особливо щільний.
Афіша вистави “Весілля”. Фото з https://uk.wikipedia.org
№6. На 1953 рік припадає початок наступного важливого етапу у житті Кристини Фельдман. Саме 1953 вона дебютувала у кіно – виконувала епізодичну роль у стрічці “Целюлоза” Єжи Кавалеровича (Jerzy Kawalerowicz). Після цієї роботи було багато інших ролей другорядного плану, а таку-сяку популярність актриса отримала після фільму “Yesterday” Радослава Пивоварського (1984 року). Вона грала роль тітки одного з головних героїв.
Постер до “Yesterday”. Фото з https://pl.wikipedia.org
№7. Чи не найбільшу популярність Кристині Фельдман приніс сатиричний серіал Окіла Хамідова “Swiat wedlug Kiepskich” (1999 – 2005 рр.). У цій сатирі на повсякденне життя польської родини вона грала роль бабці Розалії. Треба сказати, що це не єдина комедія у репертуарі Кристини Фельдман. Через почуття гумору її запрошували до багатьох стрічок схожого характеру.
Никифор (Епіфаній Дровняк). Фото з rt-nostalgie.com.ua
№8. Були у кар’єрі Кристини Фельдман і серйозні ролі. У контексті Львова важливо пригадати про її зйомки у стрічці “Мій Никифор” Кшиштофа Краузе (2004). Це була чи не єдина роль першого плану для актриси. При цьому, ще й чоловіча. Вона “стала” художником-примітивістом Никифором (справжнє ім’я Епіфаній Дровняк) з Криниці, що на Лемківщині. Пам’ятник цьому митцю, роботи якого експонувались у багатьох містах світу, жителі Львова можуть бачити поруч із храмом Пресвятої Євхаристії. У фільмі Краузе показано останні роки життя видатного митця. За роботу у цій стрічці Кристина Фельдман отримала ще більше визнання і нагород. Приз за кращу жіночу роль їй дали на кінофестивалі у Карлових Варах 2005 року. На українських “Стожарах” (2005) їй вручили гран-прі за майстерність у мистецтві перевтілення. Коли Кристину Фельдман запитували що було би, якби за роль у фільмі “Мій Никифор” вона ще й “Оскар” отримала, акторка відповідала, що мабуть був би великий шум – бо пані Фельдман хоч пізнавана і шанована в Польщі, але за кордоном думали би хто це – баба чи хлоп.
Кристина Фельдман у ролі Никифора. Фото з http://culture.pl
№9. Кристина Фельдман померла 2007 року у Познані – від раку легень. У цьому місті її й поховано – на Алеї Заслужених (Мілостовське кладовище). За побажанням актриси, її було одягнено у костюм з останнього спектаклю – “І це мені залишилося” (“I to mi zostało”).
Головні дійові особи серіалу “Swiat wedlug Kiepskich”. Фото з http://www.filmweb.pl
№10. У послужному списку Кристини Фельдман довжелезний перелік театральних вистав та телевізійних фільмів, що, безперечно, забирало дуже багато часу і енергії. Тим не менше, вона мала і родину – була одружена з актором Станіславом Брилінським. Він був старший за неї на понад десять років, але це їхньому союзові зовсім не заважало. З цієї нагоди актриса казала, що завжди надавала перевагу старшим чоловікам. На цьому може бути “end”, але не “happy” – Станіслав Брилінський досить рано помер, у 1953 році. При цьому, похований був у Лодзі (Кристина Фельдман у Познані).
Джерело: Фотографії старого Львова
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
