По плацу військової частини цокають жіночі підбори. Молода дівчина років двадцяти у джинсах прямує до штабу… А вже за кілька годин командир частини представив особовому складу нового командира мінометного взводу — молодшого лейтенанта Вікторію С.
Як сприйняли таке призначення бувалі вояки? У свої 23 юна леді прийшла з «піджаків» (так військові називають офіцерів, що отримали зірочки на військовій кафедрі цивільного вишу) в бойову частину і очолить підрозділ мінометників на передовій?
Але вже за чотири місяці молодший лейтенант стала одним із кращих молодих командирів на передових позиціях бригади. Сьогодні, коли ворог нахабніє, її 82-міліметрові міни завжди знаходять цілі.
— Зі своїми побратимами швидко знайшла спільну мову. Я – звичайна дівчина, завжди кажу те, що думаю, і просто роблю свою справу. Хотіла стати військовим психологом, записалася на військову кафедру в 2014 році. А там лише один напрямок — артилерія. Пройшла теорію і місяць практики на гаубиці Д-30, – розповідає вона.
Найбільше Вікторія здивувалася, коли прийшла рознарядка з військкомату із призначенням її на посаду командира мінометного взводу. Та сприйняла це, як належне.
— Мій брат – сапер, два роки відвоював у районі проведення АТО. А чим я гірша?! — каже Вікторія. — Що ж, мінометник так мінометник. Дякую своїм першим наставникам, вони ж де-факто підлеглі були. Швидко навчили всієї премудрості і пішли на підвищення. Рада, що тепер у мене все виходить.
Командири хвалять молодшого лейтенанта, але жодних послаблень не роблять. Бо війна — безжальна.
— Бачу, як ворожі міни розриваються попереду й позаду мене, даю команду змінити позицію, — говорить Вікторія, — «насипаю подарунки» у відповідь. А ворогу я такого шансу не дам!
Джерело: “Народна армія”
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
