З 1 липня 2015 р. на території України діє Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління. Положення цього Закону застосовуються до відносин, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов’язків власників житлових та нежитлових приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
У Законі зазначено, що спільне майно багатоквартирного будинку – це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Воно не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
СТАТТЯ 6 ЗАКОНУ ВИЗНАЧАЄ НАСТУПНІ ПРАВА СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ:
1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників;
2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника;
3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;
4) безоплатно одержувати інформацію про суб’єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом;
5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії;
6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника.
СТАТТЯ 7 ЗАКОНУ ВИЗНАЧАЄ НАСТУПНІ ОБОВ’ЯЗКИ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ:
1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку;
2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку;
3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням;
4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;
5) виконувати рішення зборів співвласників;
6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;
7) відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку;
8) додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства;
9) забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом;
10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов’язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Окрім того, у Законі прописано, що співвласники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків як співвласників. Відповідальність кожного співвласника визначається пропорційно до його частки співвласника.
Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції – об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку.
ДО ПОВНОВАЖЕНЬ ЗБОРІВ СПІВВЛАСНИКІВ НАЛЕЖИТЬ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З УСІХ ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ БАГАТОКВАРТИРНИМ БУДИНКОМ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПРО:
1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;
2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;
3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;
5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;
6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;
7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем.
Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під’їзду багатоквартирного будинку.
Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2 і 3, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
Окрім того, Законом передбачено можливість у разі, якщо не набрано необхідної кількості голосів, проводити письмове опитування тих співвласників, які не брали участі у голосуванні, і таким чином добирати необхідну кількість голосів. Також в Законі прописано, що загальні збори співвласників можуть делегувати частину своїх повноважень з прийняття рішень, що стосуються, наприклад, лише мешканців певного під’їзду, мешканцям цього під’їзду.
За рішенням загальних зборів управління будинком може бути передано управителю, з яким укладається договір за типовою формою, затвердженою КМУ. Договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.
ВИТРАТИ НА УПРАВЛІННЯ БАГАТОКВАРТИРНИМ БУДИНКОМ РОЗПОДІЛЯЮТЬСЯ МІЖ СПІВВЛАСНИКАМИ ПРОПОРЦІЙНО ДО ЇХНІХ ЧАСТОК СПІВВЛАСНИКА І СКЛАДАЮТЬСЯ З:
1) витрат на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;
2) витрат на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;
3) витрат на сплату винагороди управителю в разі його залучення;
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Отже, знаючи свої права, мешканці будинку можуть грамотно і з користю для себе ним управляти, ухвалювати рішення, які забезпечать благоустрій будинку і прибудинкової території.
Інформація надана юридичним відділом профспілкового комітету
Джерело: Профспілка металургів і гірників