Львів`янка, яка хвора на рак, розвінчала міфи про онкозахворювання

Олена Шотик вже 6 років веде боротьбу з раком

Коли у житті трапляються невдачі, здається, що все на світі налаштувалося проти тебе.
Проте, після знайомства з людьми, які незважаючи на всі проблеми, залишаються світлими та
позитивними – замислюєшся, що кожен випадок в житті – це досвід.

Почути діагноз

Шість років тому львів’янці Олені Шотик поставили діагноз рак молочної залози. На той час їй було
всього 33 роки. Маленький 3-річний син, улюблена робота, сім’я – усе пробігло перед очима.

– Я погано себе почувала. Декілька днів мені було складно піднятися з ліжка. Потрібно було
відвести сина у садочок,а я просто була не в стані. Хоч я ніколи не була надто активною, але таке
самопочуття мене насторожило і я пішла до лікаря. Лікар озвучив діагноз-онкологія

Я не повірила. Як я, молода жінка, з маленькою дитиною, яка довго годувала грудьми могла
захворіти? Я ж робила все, що медики називають профілактикою і попри це ніколи не палила та не
зловживала алкоголем. Відверто кажучи, я думала, що захворіти на рак молочної залози можна
лише в старшому віці. Але помилялася.

Перевірятися у лікаря потрібно періодично

Твердження, що здоровий спосіб життя є профілактикою від усіх недуг – міф,який
переконує жінок, що вони є застраховані від хвороб. Насправді від цього не застрахований ніхто.
Регулярні обстеження є необхідними кожній жінці.

– Хоч я намагалася не думати про слова лікаря, вони все рівно сиділи у моїй голові. Я пройшла всі
стадії, про які розповідають психологи: від заперечення і злості через торг і депресію аж до
прийняття свого діагнозу. Розпочати лікування мене переконала лише інформація про те, що
буває, коли цю хворобу не лікувати. Тоді я зрозуміла, що потрібно розпочинати, яким би тяжким
не видавався той шлях.

Сьогодні ми всі вже розуміємо, що не потрібно боятися звертатися до лікаря чи пройти
обстеження у разі виникнення будь-якого дискомфорту. Боятися потрібно пізно виявити
хворобу, оскільки в такому випадку лікування буде довшим і коштовнішим. Важливо
відповідально ставитися до свого здоров’я та навчати своїх дітей такій поведінці власним
прикладом, регулярно хоча б раз на рік проходячи обстеження. Потрібно чітко знати, що
на ранніх стадіях хворобу можна вилікуватися. Тому така важлива рання діагностика.

– Тим, хто щойно зіштовхнувся з діагнозом рак, я би рекомендувала бути активними
учасниками свого лікування, спільно з лікарями відповідально приймати рішення щодо
методів та варіантів лікування, читати медичні статті, активно шукати нові можливості , не
боятися прийняти свій діагноз та розказати найближчим оточуючим, не соромитися
просити допомоги. Навіть якщо ви незалежна особистість, не відмовляйтеся від
підтримки. Адже це не слабкість, а мудрість прийняти допомогу, яка вам особливо зараз
необхідна. Не займатися самолікуванням нетрадиційними методами, оскільки це
призводить до ще більшого кола проблем зі здоров’ям , ви трачаєте час і в такому випадку все може погано закінчитися. Немає жодного підтвердженого випадку коли люди вилікувались від раку нетрадиційними альтернативними методами.

Фото: by Cherninka

Допомога для дорослих онкопацієнтів

– На сьогодні тривале лікування протягом шести років суттєво продовжило моє життя. Проте,
нажаль , так і не вдалося вийти в ремісію. Я перепробувала всі можливі ліки для мого виду
пухлини, оскільки мала кілька рецидивів і потрібно було змінювати лікування . Але є ще один шанс
і ще один препарат, який може допомогти. Призначений ще один дороговартісний препарат
«Кадсила». Вартість одного введення понад 60 тисяч гривень, а протягом року потрібно 18 введень.
Дуже важко розпочати знову збір коштів на цей препарат. Я так і не наважилася. Тому зараз ще
приймаю безкоштовні препарати, які є наявні у відділенні хіміотерапії у Львівській онкологічній
лікарні. Запаси вже вичерпуються і тих, хто потребує цих ліків, є значно більше. Гадаю, що колись
наша держава зможе забезпечити кожну онкоодужуючу жінку відповідним безкоштовним
лікуванням.

Зараз насправді є зміни, досягнення, яких не було шість років тому. З’явилася
імунотерапія. Але надалі важливим залишається питання вартості лікування. Якщо ти не маєш
грошей, друзів, великого кола спілкування, то буває страшно. Просто мало шансів, що ти матимеш
можливість лікуватися сучасними препаратами, оскільки вони все ще є дуже дороговартісними.
Також поряд із цим є труднощі у тому, що в Україні відсутні благодійні фонди,які допомагають
дорослим онкопацієнтам. Допомогу отримують лише діти та учасники війни або біженці.

– Я зверталася до багатьох фондів. Дорослий онкопацієнт не цікавий нікому. Це дуже прикро і
часом вганяє у відчай, коли ти обдзвонюєш велику кількість таких організацій і всюди чуєш одну й
ту ж відповідь. Хоча, якщо замислитися, то доросла людина переважно несе відповідальність не
тільки за себе : є діти, старші батьки.

Олена розповіла, що існує можливість отримати сучасне лікування безкоштовно, але про це мало
говорять в Україні. Мова йде про клінічні дослідження, які є у всіх розвинутих країнах світу.

– У суспільстві існує багато стереотипів,що обравши такий спосіб лікування, над хворим
робитимуть досліди, як над кроликом. Насправді,це дуже хороший варіант: можна отримати
сучасне лікування, найкращими відомими і доведеними препаратами – зовсім безкоштовно. Перед
дослідженням проводять ретельне обстеження. Існують певні критерії відбору. Це дуже хороший
шанс для тих, хто лише починає лікування та для тих, хто вже давно лікується і не тільки від
онкології, але від інших захворювань.

Олена втратила підтримку чоловіка, але знайшла у собі сили допомагати іншим онкохворим

Чоловік Олени подав на розлучення, тому що не зміг змиритися з довготривалим процесом
лікування. Непроста сімейна ситуація стала поштовхом до громадської роботи. Олена є однією з
ініціаторок громадської організації «Онкостоп». Рік тому,на благодійній фотосесії київської
фотографині, жінка познайомилася з дівчатами,які також живуть з онкозахворюваннями. Разом
вони створили спільноту у Facebook куди почали долучатися люди з такими проблемами. Їх вже
понад 150 осіб. В Україні вже існують подібні організації, проте у Львові вона є першою. Жінки
обмінюються досвідом, інформацією і просто згуртовуються, аби провести активно та цікаво час,
допомогти змінити ставлення до онкології у сучасному суспільстві.

– Психологи – це звісно добре, але ніхто не зрозуміє тебе краще,ніж людина з такою ж хворобою.
Часто хочеться просто зідзвонитися, поговорити. Не хочеться нести негатив своїм друзям і рідним.
Часом для нас роблять фотосесії, двічі на тиждень є заняття з йоги. Дівчатка разом з психологами
організували допомогу сім’ям онкоодужуючих. Родичі хворих можуть прийти та поспілкуватися з
фахівцем. Один час кожні 2 тижні ми влаштовували чаювання для того, щоби краще познайомитися та просто поговорити у колі «своїх».

Разом з талановитими художниками ми робили майтер-класи з олійного живопису. Влітку ми мали незабутню фотосесію у байкерському стилі: байки, драйв, заряд бадьорості. Коли нам зроблять гарні зачіски, макіяж-з’являється інше сприйняття себе.

Олена зауважила, що часто найактивнішими у спільноті є ті, хто лікуються. Незважаючи на погане
самопочуття є жага до життя і це основне для людини,яка веде боротьбу з діагнозом.

– Життя швидко минає. Для себе я зрозуміла одну річ, що найважливіше радіти життю. У всьому
можна знайти щось хороше. Не важливо, що з тобою сталося – важливо, як ти відреагуєш. Коли
лише дізнаєшся про діагноз, то з’являється багато упереджень, ніби то онкологія-це смерть, великі
гроші і шанси на одужання мінімальні. Багато жінок переборюють рак. Навіть вагітні лікувались та
народжували здорових дітей. Головне вірити.

Усі права на текст захищені та належать “Львівській газеті”. Повний або частковий передрук публікації вважатиметься порушенням авторських прав.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини