Коростишівський каньйон: незабутній відпочинок та круті фото під самим Києвом

1737

У надії на бабине літо варто обирати коротенькі маршрути на один день. І ця локація – підійде якнайкраще.

Із приходом осені все сильніше накриває тугою та депресією, а вихідні все частіше уявляються під ковдрою, біля обігрівача та у компанії якоїсь веселої  книги чи просто бокалу винця.

Розповідає ТСН

Бо Карпати стають якимись непривітними, річка – холодною, а будь-які далекі поїздки ризикують обернутися на посиденьки в авто, якщо раптом накриє дощ. Тому, сподіваючись на бабине літо (а як, відомо, які баби – таке і літо) та не маючи бажання просиджувати трєнікі у квартирі на вихідні, слід планувати короткі, однак не менше яскраві подорожі.

Для тих, хто живе у столиці або поблизу, ідеальним варіантом може стати Коростишівський каньйон у Житомирській області. Тож, зарядіть телефон та приготуйте Instagram, бо зараз з вами зробимо сотні неймовірних фото!

До каньйону, який, як очевидно із назви, розташований на в’їзді до міста Коростишів, трасою Київ-Житомир їхати трохи більше 100 кілометрів. На авто дістатися мети вдасться за півтори-дві години.

Коли під’їжджатимете до міста, гугл-мапа почне переконувати, що з обох боків від дороги, якою ви їдете, є щось коростишівське: справа – кар’єр, зліва – каньйон. Так от вам – до каньйону. Дуже важливо не пропустити цей поворот (він приблизно за 1 км до Коростишева), інакше ризикуєте довго блукати мальовничими житомирськими лісами перед тим, як дістатися місця призначення.

Насправді кар’єр – теж мальовниче та цікаве місце. По-перше, величезний і досі працює, по-друге, справді заворожує своїми масштабами і водою неймовірного кольору зеленої бірюзи. А ще подекуди під товщею води можна розгледіти стовбури дерев, які видаються такими давніми, наче лежать тут з часів палеоліту.

Коростишівський каньйон_8
фото: Марія Максименкова
Коростишівський каньйон_4
фото: Марія Максименкова

Однак у кар’єра є три серйозні мінуси: немає зручного виходу до води (аби поплавати, сміливцям доводиться стрибати у воду з чималенької висоти, а як вони звідти дряпаються нагору, я так і не зрозуміла).

Крім того, як я вже згадувала, кар’єр працює, там видобувають граніт. Тож ризикуєте бути облаяними або собакою, аби жіночкою-охоронцем. І третій недолік – місце абсолютно не пристосоване для відпочинку. Лишень для неймовірних світлин та кількох селфі. Та все залежить від того, нащо ви вирушаєте на Житомирщину.

Якщо ви все ж таки бажаєте відпочити біля багаття, насолоджуючись мальовничим краєвидом – тоді сміливо їдьте саме до каньйону. Їхати від траси після повороту (наліво – не переплутайте) доведеться зовсім недовго, вже за кілька хвилин перед вами відкриється приголомшлива картина. Ви побачите величезний «колодязь», який колись пробили масивні механізми у монолітному граніті.

Коростишівський каньйон_5
фото: Марія Максименкова

Якщо чесно, побачивши це диво, я кілька хвилин просто не могла рота відкрити і щось сказати. Лише подумки прикидала – де б то ліпше стати, аби максимально захопити все це на свій телефон. Я навіть засумувала через недосконалість усіх відомих апаратів, нездатних передати усіє величі того, що бачить людське око.

Коростишівський каньйон_3
фото: Марія Максименкова
Коростишівський каньйон_7
фото: Марія Максименкова
Коростишівський каньйон_9
фото: Марія Максименкова

Найбільша перевага каньйону над кар’єром – він ідеально пристосований для відпочинку. Чиясь добра рука збудувала тут альтанки та оглядовий майданчик. Затяті рибалки знайдуть місце і собі, от тільки риби я не гарантую.

Сам каньйон має форму деформованої чашки у монолітних кам’яних брилах, один бік якої поплавився та осів. Саме на цій «бракованій» частині і розташувалися альтанки зі зручним виходом до води. З іншого боку каміння вертикально нависає над водою, що робить його ідеальним тренажером для скелелазів. Власне, вони і не втрачають можливості ним користатися, про що свідчать спеціальні величезні крюки, вбиті у скелю, які утворюють собою щось на кшталт сходів.

Коростишівський каньйон_1
фото: Марія Максименкова

Одразу видам один лайфхак – якщо ви хочете зайняти найвдаліше місце та зробити хоча б кілька  гарних та вільних від людей кадрів, приїжджайте якомога раніше. Найкраще, о сьомій ранку. Оскільки на каньйоні дуже багато любителів кемпінгу, які прокидаються близько восьмої. І якщо ви приїдете пізніше, ваші фото будуть заповнені зайвими тілами, а сідати доведеться комусь на голову.

Біля каньйону є величезне озеро, утім, я не можу сказати, що воно аж надто цікаве. Тим більше, що воно, як я зрозуміла з забудови на березі – має власників.

А от ліс навколо каньйону – неймовірний. Улітку ми зустріли там місцевих жіночок із повними кошиками чорниць. Не маю сумнівів, що й грибів у лісі зараз доста.

Тож не гайте часу, хапайте останнє тепло цього року за сонячні промінці та їдьте за неймовірними враженнями.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини