17 травня голова Верховної Ради Андрій Парубій оголосив про припинення діяльності коаліції. Про вихід заявила фракція “Народний фронт”.
Gazeta.ua нагадує, про що йдеться.
Європейська Україна
Коаліція фракцій “Європейська Україна” була єдиною у Верховній Раді 8-го скликання. Її створили 27 листопада 2014 року підписанням угоди.
Крім “Народного фронту” туди увійшли фракції “Блок Петра Порошенка” (найбільша, має 135 членів. – Gazeta.ua), Радикальної партії Олега Ляшка, “Батьківщина” та “Самопоміч”. Останні три покинули її у вересні 2015-го та лютому 2016-го. Підписанти декларували скасувати депутатську недоторканність та ухвалити пропорційну систему виборів за відкритими списками.
Що таке коаліція
Коаліція у Верховній Раді створюється з фракцій. До неї повинні увійти мінімум 226 народних депутатів – більшість від конституційного складу (450). Три роки тому спікер Парубій заявляв: у коаліції 234 нардепа, враховуючи низку позафракційних.
Формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання парламенту після виборів або припинення діяльності попередньої коаліції.
Коаліція пропонує президенту кандидатуру прем’єр-міністра. Глава держави вносить її на розгляд ВР, яка призначає уряд. Міністра оборони і закордонних справ — за поданням президента, решту складу — за поданням прем’єра. Кандидатури міністрів пропонує коаліція.
Якщо до фракції входить мінімум 226 нардепів, вона має права коаліції.
Діяльність коаліції визначається Конституцією та регламентом.
За всю історію Верховної Ради коаліцій було сім.
На базі “Європейської України” формували два уряди – другий уряд Арсенія Яценюка(грудень 2014-го – квітень 2016-го) та уряд Володимира Гройсмана (працює з квітня 2016-го).
Розпуск парламенту і дострокові вибори
Президент має право достроково припинити повноваження Верховної Ради якщо, зокрема, протягом місяця не сформована коаліція.
У команді новообраного президента Володимира Зеленського заявляють: коаліції фактично немає три роки. Водночас, там однозначно не кажуть, чи готовий новий глава держави розпускати парламент.
В цей час спливає термін можливості розпустити парламент. Цього не можна робити в останні 6 місяців повноважень ВР, тобто після 27 травня.
Можуть з’явитися судові позови до Парубія
Можливість розпустити Верховну Раду лишається. Хоча тепер більш ризиковано і проблемно, говорить Gazeta.uaполітолог Володимир Фесенко.
— У команді Зеленського опираються на те, що коаліція фактично припинила своє існування ще у 16-у році, – продовжує експерт. – Лишається юридично це довести.
Можуть з’явитися судові позови до Парубія. Мовляв, не виконує посадові обов’язки і не визнавав відсутність коаліції.
Рішення про дострокові вибори залежить і від інших обставин. Якщо Верховна Рада у перший пленарний тиждень роботи за нового президента піде на його кадрові ініціативи, законопроекти, тоді вірогідність зменшиться. Якщо ж блокуватиме Зеленського, той може піти на розпуск.
Гройсман може піти у відставку?
Сумнівно, що теперішній парламент створить нову коаліцію і уряд. На це є 1-2%, не більше. Чуємо про таке бажання від “Батьківщини”, спроби можуть бути. З іншого боку, навряд чи в одній коаліції зійдуться прихильники Порошенка і Зеленського. А “Опоблок” не братимуть. Виходить, до завершення парламентських виборів уряд Гройсмана працюватиме далі. Він із новим президентом буде стабілізатором ситуації.
Які ризики є від дострокових виборів у липні?
Великих ризиків від дочасних виборів для країни немає. Яка різниця, вибори будуть у жовтні чи на декілька місяців раніше? Подейкують, що в оточенні Петра Олексійовича та Юлії Володимирівни спокійно, а іноді навіть позитивно ставляться до цього. Проти “Народний фронт”. Погодитися на дочасні може і Гройсман. Щоб не йти на конфлікт.
Водночас Зеленського будуть звинувачувати у порушенні Конституції. У 2007 році подібно звинувачували президента Ющенка, коли той розпускав Верховну Раду. І що? Ніяких особистих наслідків для Віктора Андрійовича не було. Якщо буде політична воля — дострокові будуть. До того ж більшість виборців це підтримують. Ті, хто голосував за Зеленського, хочуть радикальних політичних змін, зокрема і зміну Верховної Ради. Вважають: чим скоріше, тим краще.
Є ризик, що влітку на виборах активність виборців буде не високою. Тому технологічно, зокрема у команді Зеленського, думатимуть: вигідно чи ні? Коли краще — наприкінці липня чи на початку серпня?
На виборах влітку активність виборців буде не високою
У такий спосіб НФ отримує “золоту карту”?
“Народний фронт” намагається примусити нового президента до переговорів. Щоб він домовлявся. Паралельно заблокувати дочасні вибори. Вони до них не готові. Домовлятися із Зеленським пробуватиме Аваков. Хтось інший — з Порошенком, Гройсманом. У нинішньому вигляді самостійної політичної перспективи у НФ немає.
Чи ухвалить теперішній парламент нове виборче законодавство?
Виборчий кодекс ця Верховна Рада не ухвалить. Просто не встигнуть. 4 тисячі поправок. Більшість мажоратирників не хочуть міняти систему. Можуть частково змінити закон про вибори народних депутатів. Наприклад, знизити прохідний бар’єр.
Чергові вибори до Верховної Ради заплановані на 27 жовтня.
У парламенті працюють 423 депутати. 225 обрані за списками партій, 198 — в одномандатних округах. Обирали їх у жовтні 2014-го. Повноваження парламент має припинити 2019-го.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
