Торік восени мистецьке об’єднання “Фарбований лис” розробило пішохідний маршрут муралами одного з центральних районів Львова — Підзамче. Вони зібрали 15 наявних стінописів, намалювали шість нових і видали путівник Lviv WallKing.
Про те, як Львів стає ще одним містом муралів, про підбір малюнків і реакцію на них місцевих мешканців ми поговорили з керівником проекту “Фарбований лис” Тарасом Довгалюком.
Про команду
“Фарбований лис” — кластер, який з’явився ще у січні 2015 року та об’єднав кілька десятків вуличних художників. Він розмістився на території ревіталізованого заводу РЕМА, де має власну галерею та майстерні для митців. Але головна ціль проекту — бути платформою для комунікації між вуличними художниками, владою та спонсорами.
“Раніше їх взаємодія виглядала як броунівський рух: спонсори не знають, до кого йти, художники — де взяти гроші. Тепер художники мають можливість краще комунікувати між собою і простіше реалізовувати мистецькі проекти”, — каже Тарас Довгалюк, засновник “Фарбованого лиса” і вуличний художник.
Нині кістяк команди — це троє людей. Тарас та ще двоє місцевих художників: Денис Метелін та Андрій Савчишин. Усі вони займалися вуличним мистецтвом і до появи “Фарбованого лиса”.
“Вперше місто запросило нас до офіційної співпраці у 2012 році. Тоді в рамках проекту “Ревіталізація Підзамче” ми розмальовували двори і дитячі майданчики. А до того ми малювали лише на закинутих заводах і на стінах вздовж залізничних колій”, — каже Тарас.
Їхньою першою “офіційною” роботою став мурал “Перший стінопис” на вул. Підзамче, 4. Над ним працювало відразу два десятки вуличних художників. Кожен розписував свій шматок стіни у власному стилі, вписуючи малюнок у загальну композицію.
“Це був перший у Львові стінопис. Тоді влада почала співпрацювати з нами, хоч ще 5 років до того мерія абсолютно негативно реагувала на графіті. Нам не давали дозвіл на роботу, а про фінансування взагалі мови і не було”, — розповідав Тарас виданню “Твоє місто”.
Пізніше хлопці протягом кількох років створювали стінописи спільно з іншими мистецькими проектами.
Потім з’явилося об’єднання “Фарбований лис”, і за два роки його існування команда влаштувала шість виставок, фестиваль графіті “Алярм”, спільно з ініціативою “Майстерня міста” розмалювали автобусну зупинку та дворики кількох дитячих садків. Останнім великим проектом став фестиваль муралів Lviv WallKing.
Про проект Lviv WallKing
Навесні 2017-го “Фарбований лис” виграв грант від львівської міської ради “Зробимо Львів кращим!” і отримав 65 тис. грн на проект Lviv WallKing.
На ці гроші вони спільно з кількома франківськими художниками створили шість нових муралів у Підзамче і видали путівник всіма стінописами району, яких тут сконцентровано багато (всього у Львові 54 мурали, і половина з них саме у Підзамче).
Путівник Lviv WallKing друкувався не для продажу — він розповсюджується серед потенційних партнерів і спонсорів. Але будь-хто може безкоштовно переглянути його тут.
Про вибір будинків і малюнків
Маршрут Lviv WallKing починається неподалік площі Старий ринок — на вул. Чорноморській, 3. Там є мурал “Спектр”.
“Тема стінопису перетинається із циклічністю в житті. Автор зобразив пружинку-іграшку, яка встигла не так давно побувати на піку популярності і тепер, по суті, забута. З іншої сторони, зображено руки — фрагмент відомої класичної фрески”, — пояснюють ідею роботи у путівнику.
Стіну саме цього будинку обрали через те, що вона вся була пописана, облущена і страшна. Мурал мав впорядкувати візуальний безлад.
“Чим більше легального графіті — тим менше нелегального. На муралі менше будуть малювати, ніж на порожній стіні. Хоча зрідка все ж доводиться реставрувати малюнки від “нічних написів””, — каже Тарас.
Інші критерії відбору будівель для робіт: вона не може бути історичною пам’яткою, має бути на балансі міста, без наліплених шматків утеплювача, відносно цілою і не сипатися — коштів на попередній ремонт зазвичай немає.
Кожен з муралів створюється так, аби органічно вписатися в навколишнє середовище. Наприклад, поряд із дитячим садочком на вул. Гайдамацькій, 4 створили мурал “Дитячі ігри”. Його ескіз розробляли з думкою про те, що малюнок щодня бачитимуть діти.
“Торець будинку дивиться на дитячий садок, тому автор вирішив звернутися до теми дитячих іграшок, що втрачають свою актуальність в умовах великої кількості ігрових пристроїв”, — пояснюють у путівнику.
Часом ключовий задум художника в тому, аби гармонійно вписати кольорову гаму мурала в навколишнє середовище. Саме цим керувався Тарас Довгалюк, коли створював роботу “Споглядання” на вул. Сянській, 4. Навколишні будинки там — світло-жовтих і піщаних кольорів, тому мурал виконано у спокійних коричневих тонах.
Про комунікацію з місцевими мешканцями
За місяць до початку роботи у під’їздах будинків, де планують створити стінопис, “Фарбований лис” розміщує інформацію про проект і контакти для запитань чи зауважень.
“Цей процес необхідний. Художники повинні поважати середовище, у якому будуть працювати. Конфлікти чи провокації не є завданнями проекту”, — каже Тарас.
Наприклад, мешканці будинку, на якому малювали мурал “Соціальна гравітація” (вул. Жовківська, 49а), попросили зменшити кількість темних кольорів в ескізі, бо у них це викликало негативні асоціації.
“Темні кольори часто викликають нерозуміння у глядачів, хоча для митців це звичайний художній прийом. У нашому випадку — темний колір задавав глибину малюнку. Але ми з художником таки пішли на компроміс і змінили фрагмент ескізу”, — каже Тарас.
Втім, найчастіше мешканці не надто активно долучаються до попереднього обговорення муралу. Підходять з питаннями чи зауваженнями вже коли художники працюють над стінописом. Жорсткої критики поки не траплялося.
“Бувало, малюємо мурал, а у нас запитують телефон, бо треба паркан пофарбувати. Або запитують, чи ми утеплюємо фасади”, — каже Тарас.
Плани
На проекті Lviv WallKing художники, звісно, не збираються зупинятися. Кажуть, що у Львові достатньо стін, які пустують.
“Перспективи хороші. Зокрема, через те, що вже налагоджено діалог із місцевою владою, у нас з ними плідна співпраця”, — каже Тарас.
Проте конкретні проекти, які заплановано на найближчий час, не розголошує.
Вже котрий рік поспіль громади й міська влада кличуть хлопців у львівський спальний район із блочними дев’ятиповерхівками — на Сихів. Поки художники відмовляються.
Читайте також:
Їм видніше: Художники та куратори – про те, що таке поганий і хороший стріт-арт
Стріт-арт маршрут: 17 нових муралів і графіті Одеси
Одна з причин у тому, що на стінах багатьох тамтешніх будинків хаотично розкидані клаптики утеплювача, а отже, площа для малювання невдала. І немає жодних гарантій, що згодом хтось не додумається наліпити утеплювач поверх муралу.
“З іншого боку, Сихів страждає від того, що він безликий, і вуличне мистецтво якраз вирішило б завдання естетичного наповнення цього спального району”, — каже Тарас.
Але тут є ще одна проблема — фінансова. Коштів для створення муралу на дев’ятиповерховому торці потрібно куди більше, ніж тих, що були виділені під проекти, в які “Фарбованого лиса” запрошували раніше.
Мурал на невисокому будинку коштує у кілька десятків тисяч гривень, на висотному — понад сто тисяч.
“Минулого року я намагався залучати приватні кошти, але компанії не завжди розуміли, в чому їхня роль. Я пояснював, що суть проекту — це створення мистецького продукту, а не просування певного бренду. Але спонсори хотіли диктувати, що малювати, і не давали художнику самовиразитися”, — каже Тарас.
Поки “Фарбованому лису” не вдавалося залучати кошти для масштабних проектів або запрошення іноземних художників, як це роблять у Києві чи Одесі. Але хлопці у постійному процесі пошуку нових спонсорів.
Джерело: bzh.life
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
