До десятка фестивалів та сотня портретів, виконаних кавою. В Україні зустріти картини, написані такою “ароматною” технікою майже нереально, адже вона ще не встигла стати популярною.
Про захоплення із самого дитинства, першу картину та рідкісну техніку малювання поділилася черкаська художниця Марина Ткаченко, пише vikka.ua.
Вона малює із самого дитинства. Закінчила два університети за спеціальністю “графічний дизайнер”, та працювати за фахом не вдалося. Зараз працює лаборантом в одному із вишів міста. Самостійно займалася як живописом, так і портретами. Марина щоразу втілювала в життя нові креативні ідеї та способи малювання, аж доки не вирішила взяти участь у кавовому фестивалі, який проходив у місті Черкаси.
“Уперше мене запросили взяти участь у фестивалі у 2016 році. Необхідна була відповідна тематика, і я вирішила спробувати намалювати портрети кавою, – розповідає Марина. – Техніка виконання така сама, як і акварельними фарбами, тому було зовсім не складно”.
Перший досвід дівчини показав, що необхідно правильно помолоти та зварити каву, щоб отримати потрібну консистенцію, яка буде добре триматися на папері.
“Каву беру звичайну в зернах, якість її не важлива, тому можна навіть брати пересмажену для темнішого відтінку. На одну роботу витрачаю десь від тридцяти до сорока хвилин. А ще важливим є те, що після того, як робота підсихає, її потрібно закріпити лаком”, – пояснює вона.
Марина розповідає, що саме для портретного жанру треба мати хист, але найголовніше у будь-якій праці – бажання і більше практики, тому навчитися кавової техніки може кожен.
“Захопилася я саме портретами. Малюю не лише кавою, але й олійними фарбами, пастеллю, вугіллям, аквареллю. Захоплюсь таким стилем живопису, як магічний реалізм. А також виконую картини та портрети на замовлення”, – ділиться Марина.
Про першу свою роботу на замовлення згадує із захопленням. Це був портрет Мерілін Монро, а замовник забрав роботу з собою до Італії.
“Я хотіла максимально реалістично відобразити цю жінку, щоб поглядом можна було передати увесь її характер та трагізм особистості”, – пояснює дівчина.
Марина говорить, що економічно не надто вигідно малювати картини на замовлення, але найбільшою винагородою для неї є посмішки та емоції задоволених замовників.
Наміру розвивати художню кар’єру за кордоном дівчина не має, хоча наразі перебуває разом з чоловіком в Індії.
“Невдовзі планую повернутися до Черкас і продовжити там як роботу, так і творчість. Вважаю Україну найкращим місцем у світі”, – підсумовує Марина Ткаченко.