У стрічці новин усе частіше з’являються «фото з фронту», створені нейромережами. Вони швидко стають вірусними, викликають емоції й… вводять людей в оману. Журналіст і фактчекер Volodymyr Tretyak розклав по поличках головні ознаки, за якими кожен може впіймати підробку. Переповідаємо ключові спостереження простими словами.
1. Руки та пальці
-
Злічіть пальці. У штучному «солдата» їх може бути шість або вони вигнуті неприродно.
-
Нігті та суглоби часто зливаються або виглядають «пластиково».
2. Очі та погляд
-
Куди дивляться зіниці? У людей обидва ока спрямовані майже в одну точку. В AI‑зображеннях вони «роз’їжджаються».
-
Вії та повіки можуть мати дивні зубчики або зливатися збрів.
3. Тіні, відбиття та фізика
-
Тіні повинні співпадати з напрямком джерела світла. Якщо гільза має тінь праворуч, а каска – ліворуч, перед вами синтетика.
-
Відбиття у склі, воді, металі часто не повторюють реальний об’єкт або «провалюються» у калейдоскоп кривих форм.
4. Текстури та дрібні деталі
-
Нашивки, ґудзики, шеврони: текст може бути розмитим або «латиницею від руки».
-
Фон інколи «клеїться» із повторюваних шматочків – придивіться до дерев, цегли чи хмар.
5. «Глянцева» шкіра та надто рівні поверхні
AI любить робити обличчя без пор, а тканину – ідеально гладкою. У реальному світі навіть нова форма має складочки, пил або потертості.
6. Аномалії предметів
-
Зброя може мати дивні пропорції: надто маленьке ложа або подвійний приціл.
-
Рюмка, каска чи ремені іноді «проходять» крізь тіло чи один через одного.
Що робити, якщо сумніваєтесь?
-
Збільшіть зображення й уважно роздивіться руки, очі, написи.
-
Перевірте джерело. Фотограф із фронту майже завжди публікує серію кадрів, а не один-єдиний шедевр.
-
Спробуйте реверсний пошук у Google Images чи TinEye – якщо картинка «народилась» лише кілька годин тому і немає жодних згадок, варто насторожитись.
-
Порівняйте з іншими фото події: чи збігаються погода, світло, форма військових?
-
Довіряйте, але перевіряйте: офіційні акаунти ЗСУ, перевірені фотокореспонденти та великі агентства мають репутаційний ризик і не публікують відвертий фейк.
Чому це зброя інформаційної війни?
Штучні картинки можуть «підганяти» під потрібний наратив: деморалізувати, посіяти паніку або виправдати власні злочини. Чим уважніше ми всі придивляємося до деталей – тим менше шансів у пропаганди.
Пам’ятайте пораду з треду: «Якщо щось у кадрі виглядає надто ідеально або, навпаки, дивно викрученим – зупиніться, придивіться й перевірте».
Нехай жоден фейк не пройде непоміченим!
p.s. Ці поради — освітній матеріал, а не професійна експертиза
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
