Дайсуке Мінаміно – керівник політичного відділу посольства Японії в Україні і він вільно володіє українською мовою. Українська вимова японського дипломата не поступається носіям мови. Дайсуке Мінаміно почав вчити українську ще до того, як опинився в Києві, слухаючи радіопередачі «Голосу Америки» та Радіо Свобода.
Про це розповідає То є Львів
Вже у Києві він долав внутрішній бар’єр: відповідав українською навіть на російські репліки киян. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Дайсуке Мінаміно розповів, як йому вдалося вивчити українську мову.
Із Дайсуке Мінаміно ми зустрічаємося напроти посольства Японії. Всередині посольства нам знімати не дозволили, тож просимо у Мінаміно обрати улюблене місце в Києві. Перше на що він вказує – пам’ятник В’ячеславу Чорноволу біля посольства.
«Я цікавлюсь історією, зокрема сучасною історією України. За часів перебудови, після незалежності, звичайно Чорновол грав дуже велику роль в історії України», – відповідає японець.
Це вже третя ротація Дайсуке Мінаміно в Україні, загалом він проживає в Києві близько 8 років.
Українську мову почав вивчати близько 20 років тому – під час навчання на аспірантурі.
«В університеті мій фах був «російська мова». Знання російської мови як правило допомагає мені навчатися українській мові, але водночас треба сказати, що це заважає», – зазначає він.
Після розпаду СРСР Дайсуке Мінаміно почав цікавитися зовнішньою політикою та дипломатією країн колишнього Радянського Союзу. Під час навчання на аспірантурі науковий керівник порадив йому обрати для дослідження Україну і наголосив, що для цього йому доведеться вивчити українську мову.
Мій науковий керівник навіть вимагав: «Так треба, обов’язково». Аналізувати Україну треба не через Росію, бо це не має сенсу
Цей японський дипломат настільки вільно спілкується українською, що його вимова майже не поступається її носіям
«Я вирішив: якщо навіть до мене звертаються російською, я буду говорити українською», – зазначає він pic.twitter.com/33Fr8ZILjT
— Радіо Свобода (@radiosvoboda) November 9, 2018
«Відверто кажучи, в той час я не повірив, тому що я вже знав російську мову. Вивчати ще одну слов’янську мову було трошечки важко для мене. Тим не менше, мій науковий керівник навіть вимагав: «Так треба, обов’язково». Аналізувати Україну треба не через Росію, бо це не має сенсу», – продовжує свою розповідь дипломат.
Згодом Дайсуке Мінаміно в цьому переконався, але навчатися довелося в складних умовах. В Японії на той час мало хто навчався українською і писав про Україну. Підручників так само не було.
«Ті, хто цікавився українською в Японії, як правило імпортували книжки та підручники з Канади. Уявляєте? Серед нас була дуже відома книга – підручник з граматики – це синій колір і дуже відомий помаранчевий українсько-англійський словник. Я придбав підручник цей, словник, і почав навчатися»
Ловив хвилі Радіо Свободи і «Голосу Америки», щоб послухати живу мову
Не було на той час і швидкого інтернету, як зараз, тож складнощі були і з тим, як послухати живу українську мову. Тоді Дайсуке Мінаміно діставав свій радіоприймач і ловив хвилі Радіо Свобода, «Голосу Америки», а також Міжнародного українського радіо.
«Звичайно, якість звуку не дуже гарна, але це єдиний спосіб, як можна було послухати українську мову», – констатує дипломат.
На запитання про те, як вдалося вивчити українську, яка навіть близько не схожа на рідну японську, Дайсуке Мінаміно відповідає, що було бажання, а коли воно є, то все можливо. До того ж знання російської допомагає, але й збиває з пантелику, зізнається дипломат.
«У Києві не всі розмовляють українською. Спочатку, коли я почав навчатися українською мовою, трошечки було соромно звертатися до когось українською. Але якщо я продовжував таке ставлення до української, то неможливо було її набуття як мови спілкування. Тому я вирішив – якщо навіть до мене звертаються російською, я буду говорити українською», – зізнається він.
Рекомендації щодо вивчення української від Дайсуке Мінаміно
Ми попросили Дайсуке Мінаміно дати три рекомендації для вивчення української, тож вони виглядають ось так:
1. Говорити українською, навіть якщо з вами розмовляють російською. Не боятися помилятися.
2. Головне – мати якомога більше можливостей послухати живу українську мову.
«Після повернення з Києва, по закінченню попередньої місії, навіть в Токіо я слухав ваше радіомовлення Радіо Свобода і спробував не забувати українську. Зараз, завдяки розвитку інформаційних технологій, послухати живу українську мову не важко»
3. Читати: новини в інтернеті, журнали, газети, книги.
«Я спробував читати більше для того, щоб збільшити запас слів української мови».
Про суржик
В мові Дайсуке Мінаміно практично немає суржика, хоча він вивчав українську після російської. Але про таке поняття дипломат знає, стикався із суржиком і каже, що розуміє і таке поєднання.
«З історії я розумію чому так відбувається. І з цієї точки зору, знати, як насправді люди розмовляють, для мене дуже цікаво», – додає громадянин Японії.
Дипломат любить дивитися передачі із правильними та неправильними варіантами застосування української мови як в інтернеті, так і на телебаченні.
Що дивує в Україні?
Дайсуке Мінаміно зізнається, що останнім часом його практично нічого не дивує, бо він звик жити в Києві. Водночас він помічає, як Україна змінюється на краще.
«Звичайно, у вас інша культура і я цікавлюсь народною культурою України, звичайно, вона дуже відрізняється від нашої культури, але те, що дивує мене, стало з’являтися рідше і рідше – через два фактори: я звик проживати в Києві і, по-друге, Україна теж постійно міняється і вже 25 років пройшли у незалежності після розпаду СРСР, тому думаю, що люди стали ближчими до нас», – резюмує японський дипломат.