Агов, чи є тут хтось родом із бурхливих 90-их? Пам’ятаєте ту шалену моду на светри бойс, спіднички-ламбади, лосіни, кепки USA California, ігри тетріс і джинси-варьонки?
Якщо любите поностальгувати чи хочете пореготати із тодішніх стиляг – перегляньте фотопідбірку та почитайте спогади Тараса Ковальчука про ті часи.
Буде весело, обіцяємо!
“З попереднього посту побачив, що тут є трохи “інедітей”, які з радістю згадують свою юність, тому …
А “діти” нехай почитають наскільки мода тодішня виглядала примітивною і бідною в порівнянні з теперішнім часом.
Уххх…. Перші почуття, перші тремтіння молодих сердець, перші полюції 😉 , перші побачення, перші …. , а одягнуті майже всі однаково. 🙂
Дійсно, саме такою була “найправильніша” мода часів закінчення епохи сРсР.
І заради цього “інкубатора” наші батьки тижнями стояли в чергах на кордоні, щоб завести якийсь недолугий крам на продаж, а назад повернутися з суперпупермодним на той час одягом для себе і своїх чад (нас), бо “там” воно було дешевше, ніж на базарах.
І в чому ж ми ходили ?!
А починалося все з модних джинсів Montana, бляшаний орел на яких красномовно говорив Made in USA. Саме цей бренд був одним із тих, хто заклав підвалини для знищення робітничо-селянської зрівнялівки. Дозволити собі той “оригінал” могли далеко не всі, але то таке, бо далі чекало продовження …
Та скажена “солянка” із різноманітних брендів, що привозилася із-за кордону, давала нам змогу відчувати себе дуже модними і крутими. Свого роду це був один із інструментів самоствердження.
А які слова гучно лунали навкруги: Адідас, Пума, Дольче Габана, Гуччі, Шанель та ін. І дарма, що все це ми вивчили, завдячуюючи написам на абсолютно однотипних футболках, светрах, де букви були вишиті криво та різних кольорів, але “америкаєамерика”. 🙂
Якщо в тебе не було джинсів-мальвінів, футболки CHANEL, светра “бойс” і “прогресівських” кросівок з “трикутничками” виготовлених з досі мені невідомого матеріалу, то, хлопче, в тебе майже нульові шанси на те, що з тобою буде “ходити” (так тоді зустрічання називалися) вподобана тобою дівчинка. Звичайно, додаткової впевненості давала бейсболка USA California, котру також було бажано носити в будень і на свято, в холод і в спеку.
Все це виглядає на сьогоднішній день досить смішно, але тоді це був прорив … Це була перемога яскравих кольорів над безбарв’ям сірих радянських буднів з його парадами.
Ми досі пам’ятаємо ті турецько-циганські светри “бойс”, які повально носили всі і вся незалежно від віку, статі, віросповідання і пори року. Так, саме так і було … Дівчата, хлопці, дядьки, тЬотки всі поголовно їх на себе нап’ялювали, демонструючи свою сучасність. А, якщо під той светр піддіти тоненький гольф і блискучий ланцюжок жовтого кольору поверх, то тоді взагалі улЬот.
Приблизно такою ситуація була ситуація із однотипними футболками Chanel, Boss, Gucci та ін. Запах цих футболок пам’ятаю і до нині. 😉
А чого варті були “варьонки”, особливо їх підвид “мальвіни” ! Майже всі моделі були унісекс і нікого не обурювало те, що кожен на ногах має однакові штани, а навіть навпаки, раділи цьому … Адже ми з однієї зграї, тому маємо право разом тусуватися, правда ?!
Досить доречною в комплект до “варених” штанів слугувала така сама куртка. А коли в неї ще є синтетична “хутряна” підкладка білого кольору і рукави, що відстібаються, то все piz…ць, їй немає ціни, оскільки можна носити круглий рік.
А, коли в тебе і сорочка джинсова ще є, то все … точно ніхто не відмовить. 🙂
Окремою елітарною групою, як на мене, слід відзначити джинси-піраміди. Коли з татом в’їзджали на старенькому Запорожці з рідного Горохова до Луцька, то я, від акуратно підкачаних широких штанів на хлопцях та дівчатах, з подиву роззявляв рот. А на ногах в них обов’язково красувалися чорні лакові туфлі і білі шкарпетки.
Але “піраміди” були значно дорожчі від “варених” мальвінів, тому їх носила менша частина people.
Про кросівки “адіки” та інші “ноунейм” багато не скажеш окрім того, що вони всі, як один, були пошиті з незрозумілого матеріалу, в них парило ноги, в них було холодно, від них смерділи ноги і розкладалися шкарпетки, але і без цього взуття ти здавався тоді неповноцінним.
Я і сьогодні можу поїхати на стадіон в Горохів і показати місце, де вперше в житті побачив на одній жінці плащ-жатку під час святкування 760-річчя міста. Ця дивна чудо-матерія швидко перебралася і до курток чоловічих та жіночих, плащів і навіть спортивних костюмів, які носили майже всі.
Було б несправедливо не назвати описуваний мною період “ерою спортивних костюмів”. Точно відсотків 50 оточуючих з себе не знімали всесезонні Адідаси, Пуми, Монтани та ін. Особливо гармонійно цей одяг виглядав в парі з чорними туфлями на ногах, і так бажано було йти на дискотеку. 🙂
Якщо ж твої батьки були трохи заможніші, то поверх спортивного костюма доречною слугувала куртка, пошита з відходів шкіряного виробництва і називалася “курточка з кусочків”.
На питання: “Котра година ?” можна було дати правильну відповідь лише тоді, якщо в тебе на руці електронний Montana “шістнадцятьмелодійзкалькулятором”, бо всі інші годинники показували неправильний час. 🙂
І декілька слів про секс, бо без нього нікуди … ))
Для мене уособленням сексу на той час були жіночі різнокольорові лосини, які красувалися на жіночих фігурах і їх носили майже всі дівчата з надертими чубами.
Вдягнена в лосини, значить дуже сексуальна (поняття “модель трусиків”, “целюліт” на той час були невідомими). 🙂 А наявність поверх лосинів такої собі “спіднички-гумки” чи штучно розтягнутого светра додавала загадковості для кралечки і від цього вона ставала ще більш привабливішою. 😉
А далі … далі насувалася ера “фірмачів”, “новихруских” і “малинових піджаків”, але це вже трохи друга історія …
P.S. Можна було би ще писати про ангорові кофтинки і каптурі, босоніжки В’єтнаму з різнокольоровими гумками, шнурівки на кросівках різних кольорів та ін., але тоді і вам не буде що сказати. 😉
P.S.S. На привеликий жаль, тоді таких гаджетів, які давали б змогу зафіксувати це, не було, тому довелося фото шукати на просторах павутини.”
Роксоляна Панич, для Україна Неймовірна
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
