“Якщо комусь не подобається комуністичне нашарування свята, давайте започаткуємо своє, українське” – Лариса Ніцой про 8 березня

Письменниця Лариса Ніцой по-різному ставилася до свята 8 березня, і зараз вважає, що воно вже давно позбулося комуністичного “присмаку”

Про це вона розповіла у ексклюзивному коментарі для Styler.

8 березня – Міжнародний жіночий день, який активно святкують в Україні. Проте – святкують не всі. Багато хто нарікає на комуністичне забарвлення свята, тому щодо необхідності святкування цього дня тривають палкі дискусії. Зокрема, саме через “радянськість” відмовитись від вихідного дня 8 березня закликає голова Інституту Національної пам’яті Володимир В’ятрович.

А що про 8 березня думає відома українська письменниця Лариса Ніцой?

За словами письменниці, ставлення до цього свята в різні періоди у неї було далеко не однаковим.

“Загалом до 8 березня давно ставлюся байдуже. Але треба пояснити, в якому саме розумінні. Колись я його захищала, потім я була категорично проти. А зараз воно, мабуть, перестало для мене існувати. Тут не хотілося б сказати, що це свято для обділених, кому в інші дні не дарують ніяких подарунків. Хоча частково так з боку й виглядає. Таке відношення до свята у мене сформувалося через те, що мій чоловік оточив мене увагою, подарунками і квітами, що синочок підріс і теж періодично дарує мені квіти. Я стала письменницею і часто ходжу на зустрічі, де мені також дарують квіти. Квітів у моєму житті настільки багато, що для мене це свято стало неактуальним”, – ділиться думкою Лариса Ніцой.

“Якщо комусь не подобається комуністичне нашарування свята, давайте започаткуємо своє, українське”

Про квіти у контексті 8 березня вона каже тому, що давно викреслила для себе комуністичну складову цього свята.

“Я думаю, що всі жінки в Україні теж давно викреслили із цього свята комуністичну складову. І насправді вони тримаються за це свято тільки тому, що хочуть отримати квіточку. Переважна більшість жінок в усьому світі люблять квіти! І коли з’являється зайва причина, щоб нам подарували цю квіточку, то ми цьому дуже раді. І оскільки у мене квіточок в житті з’явилося багато, то для мене це свято втратило своє значення як комуністичне, а потім – як квіткове”, – переконана письменниця.

Проте зараз цей день все-таки має для неї значення, зізнається Лариса Ніцой.

“Два роки тому якось я йшла містом. Весна була ще сіра й неяскрава. Я простувала вулицею і раптом побачила, як назустріч мені йшли спочатку дівчина, а потім жінка в літах – обидві були з квітами в руках. Дівчина виглядала дуже щасливо, і йшла, немов на побачення. Жінка була вже немолода, але теж просто сяяла. І тоді я зловила себе на думці, що я дивлюся на них і усміхаюся. Я згадала, що сьогодні 8 березня, яке для мене втратило актуальність, що я навіть забула про нього, але, звернувши увагу на освітлені лиця жінок і на свою усмішку у відповідь, я подумала про те, що нам варто було б лишити 8 березня святом дарування квітів. Якщо комусь не подобається, що 8 березня має комуністичне нашарування, то давайте започаткуємо своє, українське свято!” – пропонує вона.

“У всіх жінок цей день вже давно не асоціюється із Кларою Цеткін”

Якщо жіноцтво тримається за це свято, і якщо цей день справді дарує нам настрій, то чому б нам не зробити своє свято дарування квіточки всім дівчатам різного віку, каже Ніцой.

Такий день ні в кого не викликатиме сумнівів, переконана вона.

“У нас є чудове свято у травні – День матері. Але це трохи не те. Звісно, матусь треба згадувати кожного дня, а не тільки цього дня. Так само – і всіх жінок. Я пішла б таким шляхом: не заперечувала б це свято, не викреслювала б і не висміювала. Я б комуністичне свято витіснила б своїм, українським. Хочу підкреслити – в усіх жінок України цей день вже давно не асоціюється із Кларою Цеткін та Розою Люксембург. Це просто настроєве весняне свято”, – каже вона.

“Кажуть, що це маркетинговий хід. Ну і що? Зате це дуже приємне свято”

За словами письменниці, проти цього свята активно виступають в першу чергу чоловіки, які не хочуть купувати жінкам квіти.

“Бо деякі чоловіки так і кажуть: “Для мене це свято – суцільні витрати! Бо у мене дружина, дві доньки, мама, теща і сестра. Купувати кожній із шістьох жінок по букету – це вся моя зарплата”. Тому кажуть, що це маркетинговий хід. Ну і що? Зате це дуже приємне свято. У нас насправді останнім часом так мало приводів для радості, для гарного настрою і для того, щоб посміхнутися. А тут усе жіноцтво 8 березня йти вулицями міста й нести квіти. Це ж така радісна картина!

Ось саме заради цього я б запровадила цього дня, або напередодні 7, березня, чи 5-го, чи 6-го наше українське свято. Я б його так і назвала: днем дарування квітів, днем весняної квітки або навіть просто днем гарного настрою жінок. Це свято – абсолютно радісне і життєствердне”, – переконана письменниця.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини