Як це сказати по-львівськи?

4340

Мені, як людині, що народилась та живе у Львові, стає дивно, коли хтось з українців не розуміє такі звичні для львів’ян слова – “кобіта” чи “канапка“. А справа вся в тому, що Західна Україна довгий час жила окремо від решти України, під владою то Австро-Угорщини, то Польщі, звідки і влилось у нашу мову стільки гарних слів. Деякі з нищеприведених слів вживаються повсякденно у Львові і зараз, деякі можна почути лише у західноукраїнських селах, деякі зовсім застаріли. Отож…

Фото з відкритих джерел

Словник галицького діалекту: Алярм – сигнал, тривога Амбулянс – медична допомога Андрус – злодій Андрути – вафлі

Багнет – штик Балакати – говорити (балак – розмова) Бальон – повітряна куля Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою Баняк – каструля Батяр – шибеник, хуліган Бздура – нісенітниця Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися Біня – дівчина Брама – ворота Бусько – лелека

Вар’ят – божевільний Вельон – фата молодої Виходок – вбиральня Вуйко – дядько Вуйна – тітка

Галіція – Галичина Гальба – кухоль Гара – горілка (або самогон) Гонор – честь Гречний – ввічливий Гуляти – танцювати

Ґазда – господар Ґаляретка – желе, мармелад Ґудз – вузол

Дефіляда – парад Дзиґар – 1. сигирета 2. годинник (Дзиґарок) Дупа – попа Жовнір – солдат, воїн

Забава – свято, танці Заліско – праска (утюг) Зафундувати – виставляти Захцянка – бажання Зимно – холодно Зупа – cуп Камізелька – жилет, безрукавка

Канапа – диван Канапка – бутерброд Калапуцькати – мішати Карамболь – зіткнення Кашкіт (кашкет) – кепка Каштелян – комендант Квасний – кислий Келих – чарка Кнайпа – бар, ресторанчик, забігайлівка Кобіта – жінка, дівчина Колєжанка – товаришка Креденс – шафа зі скляними дверцятами Кремпуватися – соромитися Кримiнал – тюрма Криж – полотно, сукно, відріз тканини Крижі – нижня частина спини Криївка – таємне сховище Ксьондз – священник Кумпель – товариш Куцати – блювати, ригати Куця – свиня

Легінь – юнак Летовище – аеропорт Лєгуміна – десерт Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира Люстро – дзеркало Люфа – дуло Льох – підвал Льоха – свиня (яка має народити)

Мантилепа – неохайна людина Маринарка – піджак Марципан – делікатес Морва – шовковиця Москаль – росіянин Мешти – туфлі

Нагла поміч – швидка допомога Нагнітки – мозолі Нарваний – наглий Небіжчик – покійник Нездалий – непридатний Ногавиця – штанина

Обійстя – подвір’я Обмова – плітки Обрус – скатертина Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь Оздоба – прикраса Оферма – незграба

Пательня – сковорідка Пацьорки – намисто Паця’ – порося Пащекувати – грубо говорити Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо Пінда – дівчина-підліток Пляцки (пляцок) – солодкий періг або деруни, картопляники Покій – кімната Помарніти – схуднути Презент – подарунок Проплі – перхоть Прятати – прибирати ПублІка – шльондра Пуделко – коробочка Пулярус (полярес) – гаманець Пуцувати – чистити Пуцька – прутень, статевий член

Рандка (рантка) – побачення, зустріч Ревізія – обшук Рейвах – розгардіяж, бардак Ресторація – ресторан Ринва – стічна труба Ровер – велосипед Ружа – троянда Румегати – жувати, пережовувати Рура – труба

Склеп – магазин Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний Смарувати – змащувати Сподні – штани Статечний – пристойний Стирка – повія Стрийко або Стрий – брат тата Стрих – горище Табака – піхва Трафунок – випадок

Файка – люлька Файно – добре Фармація – аптека Фацет – парубок Фест – швидко Філіжанка – горнятко Фіра – віз Фірман – шофер возу Фіранка – гардина (рос. штори) Фоса – рів Фотель – м’яке крісло Фрезура (фризура) – зачіска Фузія (фузея) – гармата

Цівка – струмінь (води) Цімбор – приятель (цімборка – приятелька) Ціхо (ціхутко) – тихенько Цукерня – кондитерська Цьомати – цілувати Цьотка – тітка Чуприна – шевелюра

Шваґро (швагро) – чоловік сестри Шлях би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерти Шпацирувати – прогулюватися Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня Шпрехати – говорити Штинь – сморід Штрика (штрека) – залізна дорога

Джерело: Про Львів

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини