Як пояснити дитині, що вона неправа – 12 порад психолога

1271

Психологи вважають, що секрет взаєморозуміння з дитиною полягає в правильних формулюваннях. Ми любимо своїх дітей, але іноді вони діють нам на нерви. Вони можуть бути примхливими або прийти додому з жахливими оцінками в щоденнику. І іноді батькам просто необхідно донести до них свої думки, поговорити з ними про те, що в їх поведінці потрібно скорегувати.

Про це повідомляє Gazeta.ua

Необдумано кинуті дорослими фрази здатні не тільки образити дитину, але й стати винуватцями її комплексів, ідей про власну неспроможність і нелюбові батьків. Часом ми й самі не усвідомлюємо, якої шкоди можуть завдати наші слова.

Як повідомити дитині про свої почуття та емоції або попросити її про щось так, щоб принести користь, а не шкоду, пише marieclaire.ru.

Одна з найголовніших порад дитячих психологів звучить так: постарайтеся виключити заперечення з прохань, адресованих дітям.

Адже фрази, що починаються з прийменника “не” або слова “не можна”, дітьми сприймаються дуже важко. Справа в тому, що маленькій дитині доводиться займатися подвійною переробкою інформації. Тобто, коли ви вимовляєте фразу “не можна робити”, дитина засвоює її і чекає продовження фрази про те, що робити можна. А її немає. Тому всі заборони необхідно викладати в позитивному ключі. Тобто замість того, щоб робити акцент на недозволеному, кажіть про те, проти чого ви не маєте заперечень.

Таким чином, звичні фрази ( “Не сперечайся зі мною”, “тут не можна так голосно кричати”) варто змінити, щоб дитина вас зрозуміла правильно і прийняла інформацію до відома.

Які популярні батьківські поради та прохання потрібно формулювати по-іншому?

Не кричи

Дитина може не чути себе з боку і не знати, що говорить голосно. Часом їй досить просто розповісти про це. Правильним аналогом цієї фрази може стати: “Говори, будь ласка, трохи тихіше”. Якщо ви скажете причину свого прохання (наприклад, “тому що у мами болить голова”), то досягнете кращого ефекту.

Не чіпай

Цю фразу вимовляють для того, щоб захистити свої особисті речі від дитячих посягань або для того, щоб уберегти дитину від небезпечного предмета. Якщо ви таким чином забороняєте малюкові копатися у вашій скриньці з прикрасами – ці слова так і залишаться для нього незрозумілими: “Чому мамі можна, а мені ні?”. Якщо це спроба застерегти малюка від того, щоб він не обпікся об гарячу праску, то вона також буде не дуже плідною. Припустимо, в цей раз малюк, злякавшись гучного звуку вашого голосу, прибере руку. Але це не убезпечить від подібних випадків в майбутньому, адже для дитини праска – це один предмет, і не важливо, холодна вона чи гаряча.

До певного періоду, поки дитина не може усвідомити причинно-наслідковий зв’язок, краще прибрати небезпечні предмети, закрити розетки. Після 4-5 років варто докладно пояснити своєму чаду, що саме не варто робити, щоб уникнути поганих наслідків. Деякі психологи радять замінити слово “не можна” на “небезпечно” – в даній ситуації воно більш інформативно.

Не бігай

Це прохання, найімовірніше, введе дитину в замішання, тому вона що бачить, як бігають інші діти на вулиці, і не розуміє, чому не можна поводитися так само вдома. Якщо ви спокійно поясните їй, чому не хочете, щоб вона поводилася таким чином, малюк прислухатиметься до вас. Фраза “будь ласка, ходи вдома спокійно” донесе суть вашого прохання набагато краще.

Не бреши

Фраза “Не бреши” сама по собі звучить загрозливо. Більш того, вона марна. Якщо дитина не хоче говорити правду своїм батькам, то у неї є на те свої причини, на які і варто звернути увагу дорослим. Якщо діти знають, що за те, що вони зробили, їх неодмінно покарають – чи захочуть вони бути чесними? Дитина не стане вам брехати зі зла.

Коли вам необхідно дізнатися правду, то варто бути дипломатичними і утриматися від імпульсивних загроз. Наприклад, якщо ви хочете зрозуміти, чи брав участь ваш син в шкільній бійці, то не потрібно питати у нього про це безпосередньо (заздалегідь розуміючи, що йому простіше відповісти “ні”), а після цього відразу звинувачувати в брехні. Деякі речі нашим дітям складно вимовити вголос, завдання дорослих – допомогти, зберігши довіру, а не поранити або образити. Спробуйте почати розмову так: “Я хотіла запитати тебе про це… Ти можеш відповісти мені не відразу, адже я розумію, ситуація непроста. Як би там не було, ти знаєш, що я тебе все одно люблю і мені дуже важливо, що ми можемо один одному довіряти”.

Також варто пам’ятати, що діти завжди орієнтуються на батьківський приклад. Якщо старші члени родини періодично ловлять одне одного на “маленькій брехні”, чому дитина повинна говорити завжди ?

 

Не забруднися

Дитина до певного віку не бачить різниці між чистим і брудним одягом. Замість того, щоб лаяти за неохайність, спробуйте сфокусувати увагу дитини на позитивній стороні питання: “Бути чистим – це красиво. Мені так подобається, коли ти у мене чистенький. Тому, будь ласка, будь акуратніше наступного разу”.

Не розкидай іграшки

Ця заборона безглузда. Ви самі можете приготувати вечерю і не забруднити жодної ложки, тарілки або каструлі? Тому перш за все вам самим варто спокійніше поставитися до безладу після дитячих ігор. Поступово ви можете привчити дитину до самостійності: перетворіть процес збирання іграшок в гру і запропонуйте їй до неї приєднатися.

Не дурій

Дитина може вирішити, що вона дурна, ще навіть не знаючи справжнього значення цього слова, зате в більш дорослому віці, це може перерости в комплекс. Адже цими словами ви даєте оцінку її розумової діяльності. Якщо ви хочете вказати своєму чаду на більш розумну поведінка в ситуації, що склалася, зробіть це за допомогою іншого формулювання: “Ти ж у мене дуже розумний, давай спробуємо зробити це ось так”.

Не сунь носа не в свою справу

Дитину може сильно образити те, що з нею не рахуються. Вона буде продовжувати втручатися, тому її зачепить несправедливість ситуації. Якщо у вас з чоловіком відбувається важлива розмова, а діти від неї тільки відволікають, поясніть їм: “Для нас з татом дуже важлива ваша думка, але зараз ми обговорюємо нудну роботу/нецікаві побутові питання. Може ви поки подивіться мультфільм? Як тільки ми звільнимося, то пограємо з вами разом”. Дуже важливо знайти для дитини інше заняття, поки ви зайняті своїми справами. Якщо ваш малюк знаходиться в зовсім юному віці, то іноді доводиться коригувати свої плани під його потреби – пропозиція влаштувати своє дозвілля самому тут не допоможе.

Не їж стільки цукерок

Дитина не розуміє, що якщо з’їсти багато цукерок, то це негативно відіб’ється на здоров’ї. Постарайтеся домовитися з нею іншим способом: “Якщо ти з’їси весь мармелад за один раз, то на завтра нічого не залишиться. Давай розділимо його на дві порції? “. Якщо дитина буде знати, що запаси солодкого не нескінченні, то захоче продовжити задоволення.

Не сперечайся

Марно сперечатися з дорослою людиною, яка вас не розуміє, так само марно сперечатися з дитиною. Якщо ви ставите ультиматум: “Ми нікуди не підемо, поки ти не одягнеш шапку – і не сперечайся зі мною”, то ставите дитину в положення без права голосу. Якщо дитина відчуває, що до її думки і бажань абсолютно не прислухаються, то не тільки переконується в тому, що в цьому світі все вирішує сила і влада, а й позбавляється можливості побудувати з вами довірчі відносини, а також придбати необхідні для дорослого життя комунікативні навички. Запропонуйте їй пошукати рішення, які влаштують і її, і вас: “Ти не хочеш надягати синю шапку, бо вона тобі не подобається? Може одягнемо іншу?”.

Наприклад, дитина дуже хоче погуляти довше, а вам потрібно повернутися додому і приготувати вечерю. Замість того, щоб говорити: “Ми зараз же йдемо додому і крапка”, докладно поясніть ситуацію своєму синові або дочці: “Я розумію, як тобі хочеться гуляти, і погода сьогодні чудова. Але мені потрібно встигнути приготувати вечерю до татового приходу з роботи. Тато засмутиться, коли прийде додому втомлений і не знайде, що поїсти. Давай ти сьогодні допоможеш мені приготувати вечерю, а завтра ми з самого ранку прийдемо на цю гірку?”.

Не скигли

Якщо дитина чимось засмучена або відчуває фізичний дискомфорт – дайте їй можливість розповісти вам про це. Сама того не знаючи, вона хоче, щоб її пожаліли, а якщо не досягає мети, то лише примножує зусилля. Зверніть увагу на те, що її турбує, і запропонуйте спробувати вирішити цю проблему разом.

Не бери до рота брудні руки

Не варто кричати і – що найгірше – бити дитину по руках. Звідки вона може знати, що брати в рот бруд шкідливо? Якщо ви побоюєтеся за здоров’я дитини, то підійдіть до цього питання в ігровій формі. Наприклад, вивчіть з нею вірш про шкоду брудних предметів.