«Гуцулка Ксеня» — пісня-танго, що стала однією з найвідоміших українських пісень у XX столітті у світі.
«Гуцулка Ксеня» – пісня-танго, що стала однією з найвідоміших українських пісень у XX ст. у світі pic.twitter.com/db5ZBvmNVl
— History Ukraine (@History_Ukraine) January 23, 2018
Є дві версії написання пісні:
Версія перша
Автор — український композитор, диригент, педагог і музично-громадський діяч Ярослав Барнич, про що й свідчить племінниця композитора Олена Вергановська, у коломийському будинку якої часто бував Ярослав Барнич, приїжджаючи зі Станиславова. Тут він і працював над улюбленою народом піснею «Гуцулка Ксеня» — це підтверджують учні та сучасники митця.
Дівчиною-прообразом героїні пісні була вродлива Ксеня Клиновська з Небилова (біля Перегінська Рожнятівського району Івано-Франківської області, на межі Бойківщини й Гуцульщини). Вона вчилась у композитора в Станиславові і надихнула його на створення пісенного шедевру, що й часто буває в творчості видатних митців. Протягом останніх десятиріч встановити істину намагалися неодноразово, проте не вистачало документальних матеріалів.
У 1938 році Ярослав Барнич написав за мотивами пісні відому оперету «Гуцулка Ксеня».
Версія друга
Автор — учитель зі села Семигинів Стрийського району Львівської області Роман Савицький, який музикою цікавився усе своє життя, хоч жодної спеціальної музичної школи не закінчував.
У ті роки Станіслав був значним центром української музичної культури. Активна участь у музичному житті міста була одним з найсильніших стимулів для композиторської діяльності.
Свою літню відпустку Савицький проводив, як правило, у домі двоюрідної сестри Ірини Бурачинської, яка жила в селі Шешори на Косівщині. Сестра мала вродливу доньку Ксеню, яка дуже любила свого дядька Романа. На одному з вечорів, коли молодь забавлялася під час вакацій, десятирічну племінницю Савицького обрали «королевою» вечора: Ксеня виявилася дуже веселою і дотепною, кожному давала якісь доручення, а до свого дядька звернулася з проханням написати таку пісню, щоб уся Гуцульщина її співала! Незабаром таку пісню написано, а музику на слова згодом написав І.Недільський.
А Ярослав Барнич, згідно з цією версією, 1938 року написав однойменну оперету, використавши мотиви пісні.
Джерело: uk.wikipedia.org
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
