Перший український історичний бойовик режисера Тараса Химича “Король Данило” – вже у широкому прокаті. Чому його варто побачити, читайте в огляді 24 каналу.
Розкішне виробництво: 40 каскадерів, 200 костюмів і взуття з Америки
Одразу, що вас здивує – виробництво. У фільмі чи не вперше за роки незалежності одночасно задіяли понад 40 каскадерів! Спеціально для зйомок відтворили середньовічне місто Холм, багаті декори й інтер’єри ХІІІ століття та створили понад 200 унікальних костюмів.
Ба, більше! Кіногрупа розігналась і пішла далі: близько 100 одиниць зброї спеціально для стрічки склепали ковалі за фотографіями знахідок археологів. Без “причудів” теж не обійшлось… Взуття до фільму робила американська компанія, яка обслуговує круті бренди Vikings і Marco Polo.
Майже всю вище описану красу зняли на Західній Україні. Але за які гроші? Відомо, що Держкіно не дало ні копійки. Щоправда, на фільм розщедрились львівські держустанови: близько 200 тисяч гривень дали Львівська облдержадміністрація та Львівська кінокомісія. Всенький кошторис фільму утримують у секреті. Проте, очевидно, він чималенький…
Смачна картинка
Картинка дуже незвична для ока українського глядача, експериментальна і естетично красива. Незвичні ракурси, несподівані переходи, увага до найменших атмосферних деталей, приємний колір і запах фільму… Це все якісно і смачно виглядає.
Власне, професійність і запал “кінобанди” себе виправдав. Вони взяли найсучаснішу апаратуру: оці всі камери Red, крани, коптери, лінія на кілометр… І категорично наполягли, аби фільм показували лише у формат DCP. Себто, принципово відмовились від показу фільму в НD-якості. Мовляв, українське кіно має бути в найякіснішому форматі. Так то воно так, але що побачить наш глядач в результаті?
Історичний єралаш чи “трушний” бойовик?
Кіногрупа зазіхала виплекати справжній міф, такий як “Король Артур” чи “Робін Гуд”. Хотіла зробити бойовик на основі історії життя короля Русі Данила Романовича, якого вперше Східна та Західна церкви визнали одностайним правителем найбільшої у середньовіччі території. За словами режисера, фільм про те, як творилась могутня держава у складні часи, і якої нелюдської мудрості було потрібно, щоб втримати її кордони.
Словом, фільмейкери охопили великий шмат давньої історії і… зробили щось схоже на амбійційну кальку “Величного століття. Роксолана”… Візуальна розкіш показаного майже під корінь нівелюється відсутністю нормального сюжету. Тут є інтриги, бої, відверті й кумедні сцени сексу, кров і смерть – себто все те, що ми так любимо у бойовиках. Але на вас чекають затягнуті і нерозкриті сцени, слабкі елементи сюжету й бездарні діалоги. Жодна фраза не претендує на цитату.
Хорошого гумору від цієї стрічки теж не чекайте. Спроби жартувати виглядають бідно. І що важливо, постійна мелодія на фоні – теж щось новеньке, але те, що люто не дає сконцентруватись на історії і просто заважає вдуплити, що тобі намагаються розповісти.
А як щодо акторської гри?
Акторів до проекту обирали не за зірковим статусом, а за відповідністю створеного образу. Під час зйомок замінили не одного актора, зокрема виконавця головної ролі Данила. Короля зіграв Сергій Ярмошенко – актор та професійний каскадер з досвідом роботи у закордонних проектах. Усі бої та трюки він добре й артистично виконав сам.
Загалом, актори грають гарно. Але здаються ляльками, а не живими людьми. Їх персонажі майже не змінюються, не дивують, не здаються близькими й зрозумілими і не запам’ятовуються. Навряд чи в цьому їх вина. Скоріше причина у погано прописаному сценарії.
Меседж з минулого в сучасне
Словом, фільм “Король Данило” більше схожий на реконструкцію рицарських боїв на площі Ринок, ніж на повноцінний і прекрасний історичний бойовик. Одначе, чи багато ви пригадаєте українських фільмів про великих українців? Це стрічки про Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, Симона Петлюру і ще геть трохи назв… Кожну з них свого часу пекельно розкритикували. Тому не дивно, що зараз дістається і “Королю Данилу”. Одначе, його постать у фільмі – свіжоспечений міф, що може стати хорошим гачком до глядацького зацікавлення.
Добре, що наш кінематограф багатіє на різножанрові, різнотематичні і різноцільові картини. Це не може не тішити. Добре, що у нашому новому кіно звертаються до української історії, у цьому випадку – до дуже далекого минулого. У “Королі Данилі” показана спадковість поколінь: фінальні слова про те, що дітям продовжувати розпочату ним справу, – ластівка, що долітає до наших днів. Бо це правда: у нас були свої герої, у нас була своя сильна історія! Тож фільм Химича гарно показує філософію переможців. З цим надзавданням впорались.
І наостанок: цієі кіноосeні лeдь нe щотижня – прeм’єра. Такого нe було за всі роки Нeзалeжності. Цe жнива Рeволюціі Гідності, після якої наша культура і, зокрeма, кіносфeра отримала драйв, стимул і хорошe фінансування. Кінематографісти за ці роки познімали свої стрічки і зараз прeзeнтують їх українському глядачeві. Цe нe можe нe тішити! І на питання: “Що здобули…?” можна сміло відповідати: “Прорив у вітчизняній кіноіндустрії”. Цe змога своїм зі своїми бачити своє… Цe варто усвідомити і бути гордим.
Тому лишайте вдома скeпсис і підтримуйте своє －купляйте квитки, ходіть на сeанси і включайтесь у важливі для виживання і зміцнeння нашої нації процeси… А побачeнe вас таки здивує!
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
